Справа № 755/22214/15-ц
"11" січня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову,
позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» за участю третіх осіб Служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровського РВ ГУ ДМС України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивувала тим, що 19 березня 2008 року між позивачем та АТ «Сведбанк» укладено кредитний договір № 2619/0308/71-012, відповідно до якого позивачу надано грошові кошти у розмірі 55 000,00 доларів США на строк до 19 березня 2038 року. В забезпечення виконання зобов'язань 19 березня 2008 року між позивачем та АТ «Сведбанк» укладено іпотечний договір № 2619/0308/71-012-1, відповідно до якого позивач передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 19 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Л.В. за реєстром № 671. 14 грудня 2012 року АТ «Сведобанк» повідомив позивача про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору № 2619/0308/71-012 до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс». В листопаді 2015 року позивач виявила заміну замків та те, що квартира знаходиться під охороною приватної охоронної фірми. У зв'язку з чим просить суд визнати дії щодо виселення позивача та неповнолітніх дітей неправомірними, вселити позивача та неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1, усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням та зобов'язати не чинити перешкоди у користуванні житловим приміщенням.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 із забороною відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 4 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до п. 6 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення позову здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при подачі позовної заяви про забезпечення позову або доказів оплаті підлягає судовий збір в розмірі 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Місячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2014 року становить 1218 грн. 00 коп.
Тому за подачу заяви про забезпечення позову підлягає сплаті судовий збір в сумі 365 грн. 40 коп.
До заяви про забезпечення позову заявником не додано квитанцію про оплату судового збору.
Згідно з положеннями, ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявникові, про що відповідну постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.151-152, ч.8 ст.153, ст.ст.210,293 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_1, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду із заявою про забезпечення позову після усунення недоліків заяви.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.Є.Арапіна