Справа № 755/18167/15-ц
"02" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Гаврилової О.В.,
при секретарі Неділько Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -
В провадження Дніпровського районного суду після визначення підсудності Апеляційним судом м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 07.07.2007 року по 27.12.2010 року, від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає разом із позивачем, перебуває на повному її матеріальному утриманні. Не зважаючи на присудження відповідачу до сплати аліментів на утримання сина згідно рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.12.2010 року, позивач виконавчий лист не отримувала та для примусового виконання рішення суду його до виконавчої служби не пред'являла, відповідач у добровільному порядку рішення суду щодо сплати аліментів не виконує. На час розірвання шлюбу спору щодо місця проживання дитини між сторонами не виникало, відповідач не заперечував щодо проживання дитини разом із позивачем. На протязі всього часу після розірвання шлюбу відповідач життям сина не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні, не надавав матеріальної допомоги на утримання сина. З 22.02.2013 року позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, від якого також має дитину. З новою родиною позивач проживає у приватному будинку, який належить їй на праві приватної власності. Неповнолітньому ОСОБА_3 забезпечено гідні умови для проживання, гармонійна атмосфера сімейного оточення, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйняттю. Дитини фактично сприймає нового чоловіка позивача як свого батька, оскільки відповідача, який є біологічним батьком, дитина не пам'ятає.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника третьої особи та ухвалення рішення суду з урахуванням інтересів малолітньої дитини.
На підставі ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно положення статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей. Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір'ю, а ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження виданим 24.02.2009 року Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 145. (а.с. 8)
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.12.2010 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07.07.207 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 685, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500,00грн. щомісяця, починаючи з 20.10.2010 року та до досягнення неповнолітньою дитиною повноліття. (а.с. 9-10)
22.02.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 106. (а.с.16)
Згідно Відомостей (Довідки) про склад сімї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, які мешкають у приватному домоволодінні, складених 06.08.2015 року Адміністрацією Фрунзенського району Харківської міської ради, ОСОБА_1, неповнолітній ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживають в будинку АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 згідно Свідоцтва про право на спадщину від 20.02.2008 року. (а.с. 13, 14)
За даними Акту обстеження житлово-побутових умов проживання родини малолітнього ОСОБА_3, 2009 року народження, що проживають в будинку АДРЕСА_1, складеного комісією Служби у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 20.11.2015 року, в сім'ї створено всі умови для всебічного виховання та розвитку дитини ОСОБА_3, умови проживання відповідають всім вимогам для постійного проживання малолітньої дитини, житло зручне, затишне і охайне (а.с.53).
Згідно Довідки, складеної КЗОЗ „Харківська міська дитяча поліклініка №15" від 19.06.2015 року №469, дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в закладі охорони здоровя за адресою: АДРЕСА_1, з 28.07.2009 року по теперішній час, профілактичні щеплення хлопчику проведені за віком згідно з Календарем профілактичних щеплень. На прийом до лікаря-педіатра дільничного хлопчика приводила мати, ОСОБА_1 (а.с. 17)
Згідно Довідки КЗ „Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 237 комбінованого типу Харківської міської ради" від 03.08.2015 року № 145, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідував спеціальну групу № 8 для дітей з порушенням опорно-рухового апарату з 25.03.2014 року по 07.06.2015 року. За даний період питанням догляду, утримання і виховання ОСОБА_3 займалась мати дитини, ОСОБА_1, яка приводила і забирала свого сина відповідно до режиму роботи закладу, була присутньою на всіх батьківських зборах, святкових ранках, приймала активну участь при проведенні відкритих занять, спортивних розваг, вчасно без затримки надавала квитанції за харчування чина, постійно цікавилась вихованням сина в групі. Хлопчик завжди був доглянутий, з гарним настроєм, з великим бажанням та інтересом спілкувався ввечері з мамою, сумував без неї. Протягом вищевказаного періоду ОСОБА_2, батько ОСОБА_3, жодного разу до дошкільного закладу не з'являвся. (а.с. 18)
Згідно роз'яснень, викладених у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, серед іншого, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно Висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, складеного Департаментом праці та соціальної політики управління служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 26.11.2015 року № 605, Комісією встановлено, що малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає разом з матір'ю ОСОБА_1, вітчимом ОСОБА_4 та молодшим братом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою: АДРЕСА_1, де створено для дитини належні житлово-побутові умови для всебічного розвитку, а також позитивний мікроклімат в сім'ї. Мати дитини, ОСОБА_1, з 22.02.2013 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_4, якого малолітній ОСОБА_3 називає своїм батьком. Згідно з інформацією адміністрації КЗ „Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 181 „Дьонсурі", де навчається ОСОБА_3 з 01.09.2015 року, мати, ОСОБА_1, відвідує батьківські збори, приводить до школи та забирає сина зі школи. Батько дитини, ОСОБА_2, жодного разу не відвідував школу і навчанням сина не цікавиться. Наведені у Висновку факти підтверджують, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі вищевикладеного Управління служб у справах дітей Департаменту праці і соціальної політики Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51-52).
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, приймаючи до уваги Висновок Департаменту праці та соціальної політики управління служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 26.11.2015 року № 605, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача ОСОБА_1 щодо позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з підстав самоусунення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків та свідомого ухилення відповідача від виховання та утримання дитини, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
При цьому судом не встановлено, щоб відповідачу перешкоджали належним чином виконувати свої батьківські обов'язки.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 487,20грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, ст. 3, 10, 11, 57-60, 74-77, 88, 169, 179, 197, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис в Книзі реєстрації народжень від 24 лютого 2009 року за №145 зроблений Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції).
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 487,20грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.