Справа № 755/22200/15-к
"11" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального проовадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, одруженого, має на утриманні 2 дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з вищою світою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в рамках кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000167 від 17.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України, -
Слідчий СВ Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна тож, будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним тяжкий злочин може чинити перешкоди досудовому розслідуванню, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду чим перешкоджати проведенню процесуальних дій та встановленню істини по справі, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Про наявність вказаних ризиків свідчить те, що ОСОБА_5 не визнає свою вину у вчиненні злочину та будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним тяжкий злочин, з метою уникнення відповідальності може чинити перешкоди досудовому розслідуванню, та переховуватись від від органів досудового розслідування та суду, а також чинити тиск на свідків, експерта, знищити, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_5 може знищити документи, які готувались від імені правоохоронних органів та вручались ОСОБА_9 з метою його залякування. Крім цього, ОСОБА_5 може вплинути на осіб, які за його вказівкою забезпечили вручення вищевказаних документів адресату.
Слідчий клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у його мотивувальній частині, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус.
Захисник заперечувала проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що вказані слідчим ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, а особа підозрюваного виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію, а всі докази у кримінальному провадженні ґрунтуються на припущеннях, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності.
Підозрюваний просив відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи, що всі докази у кримінальному провадженні ґрунтуються на припущеннях, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме в тому, що він 10.12.2015, приблизно в 11 год. 40 хв., знаходячись в приміщенні готелю «Русь» по вул. Госпітальна, 4 в м. Києві, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння належними генеральному директору ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» ОСОБА_9 грошовими коштами у розмірі 70 000 доларів США що згідно курсу НБУ станом на 10.12. 2015 складає 1 602 644,26 гривень шляхом обману, під вигаданим приводом надання допомоги у вирішенні питання в сприянні закриття кримінального провадження, яке розслідується прокуратурою Харківської області по факту незаконних дій пов'язаних з незаконним знищенням контрафактної продукції, що перебувала на відповідальному зберіганні на складах ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», отримав від представника зазначеного товариства ОСОБА_10 обумовлену частину належних ОСОБА_9 грошових коштів в розмірі 30000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.12.2015 складає 686 847,54 гривень та є особливо великим розміром, маючи на меті обернути їх на свою користь, однак злочин до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були припинені працівниками правоохоронних органів.
За вказаним фактом, 17.10.2015 року відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 42015100040000167.
10.12.2015 року - підозрюваного затримано у порядку ст. 208 КПК України.
10.12.2015 року - підозрюваному повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, як-то: протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 17.10.2015, 05.12.2015, 10.12. 2015, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 08.12.2015, протоколом огляду грошових коштів від 08.12.2015, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.12.2015; протоколом огляду місця події 10.12.2015, речовими доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненне діяння, може чинити перешкоди досудовому розслідуванню, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду чим перешкоджати проведенню процесуальних дій та встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
У судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відмовити, та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити, у зв'язку з чим звільнити з під варти останього негайно в залі суду.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 97440 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.6 ст. 182 КПК України, підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві та прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 10 лютого 2016 року наступні обов'язки:
? не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 10 год. 00 хв. 15.12.2015 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1