Справа № 755/21583/15-к
"02" грудня 2015 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши клопотання слідчого СВ управління поліції у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040018216 від 30.11.2015 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю: м. Веймар, Республіки Німеччини, українцю, громадянину України, з базовою вищою освітою, неодруженому, непрацюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,
02 грудня 2015 року слідчий СВ управління поліції у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .
Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 , 27.11.2015 року приблизно о 17 годині 15 хвилини, маючи умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 , приїхав до першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , з метою вчинення вимоги передачі чужого та подальшого заволодіння майном потерпілого. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , дочекався сина потерпілого ОСОБА_7 та для досягнення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілого, штовхнув малолітнього ОСОБА_8 , в спину, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , 28.11.2015 року приблизно о 12 годині 23 хвилини, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та розуміючи протиправність своїх дій, з метою власного протиправного збагачення, з свого мобільного номеру № НОМЕР_1 на номер потерпілого ОСОБА_7 , № НОМЕР_2 відправив СМС повідомлення наступного змісту: «В следующий раз мы порежем глаза Тимофею, если завтра не заплатите 30 000 $ Согласны?» Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив вимогу передачі чужого майна, поєднаного з погрозою заподіяна тяжких тілесних ушкоджень.
У діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.189 КК України.
30 листопада 2015 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_6 був затриманий.
01 грудня 2015 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_6 - тримання під вартою, у зв'язку з тим, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким, а менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання цим ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити вважав, що воно є обґрунтованим та є всі підстави для його задоволення. Підозрюваний та його захисник, проти задоволення клопотання заперечували та просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає в повному обсязі та щиро розкаюється, має постійне місце проживання, позитивно характеризується та не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також пояснили, що сім'я ОСОБА_9 багато років перебуває у дружніх стосунках з сім'єю ОСОБА_10 і наміру реалізовувати свої погрози відносно їх дитини у планах ОСОБА_6 не було.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Як у самому клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано до ОСОБА_6 .
Зокрема, як встановлено в суді під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку що до підозрюваного ОСОБА_6 , може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Крім того, з ціллю належного виконання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та можливості контролю працівниками органу внутрішніх справ, відповідно до п.9 ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне на підозрюваного покласти обов'язок носіння електронного засобу контролю.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193-196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ управління поліції у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100040018216 від 30.11.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України по відношенню до підозрюваного ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Веймар, Республіки Німеччини, українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_6 не більше 60 днів - до 18 години 00 хвилин 28 січня 2016 року.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
-прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, або суду у визначений ними час;
-цілодобово не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Зобов'язати Управління поліції у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві негайно поставити на облік ОСОБА_6 , щодо якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту та негайно забезпечити носіння ним електронного засобу контролю /браслету/ і повідомити про це слідчого.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого СВ управління поліції у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: