Справа № 755/10961/15-ц
"23" листопада 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючої судді Гончарука В.П.
з секретарі Красновій І.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП.
Свої вимоги мотивував тим, що 11 грудня 2013 року о 11 годині 00 хвилин відповідач керуючи автомобілем марки «ДЕО» д/н НОМЕР_1 по пр. Возз'єднання проявив не6уважність, не врахував дорожньої обстановки, під час виникнення перешкоди для руху у вигляді перетинаю чого пішохода своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки внаслідок чого здійснив наїзд на позивача. Відносно відповідача було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 286 ККУ. 04 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва винесено вирок, відповідно до якого відповідача визнано винним у вчиненні злочину.передбачсеного ст. 286 ч.2 КК України
В результаті ДТП позивача було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги. 30 липня 2014 року призначено третю групу інвалідності. Всі операції були проведені в наслідок нанесеної травми 11 грудня 2013 року, позивач за власний рахунок придбав у аптечному кіоску ряд лікарських засобів та матеріалів медичного призначення для проведення операцій, пристосувань стеосинтезу та лікування в післяопераційний період на загальну суму 19 984,83 грн. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 19 984,83 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив суд їх задовольнити, стягнувши кошти саме з відповідача так як третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» є неплатоспроможним.
Відповідач в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позову та додатково зазначив, що його відповідальність була застрахована в страховій компанії, а також, відповідно дло вироку суду з нього на користь позивач стянуо 10 тис. грн. моральної шкоди.
Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Дослідив в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши свідків суд встановив наступні обставини справи.
Згідно полісу №АС/0805740 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль марки Део - Ланос, даний страховий поліс на момент скоєння ДТП був дійсним
Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
04 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва винесено вирок, яким засуджено ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України до 1 року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. Цивільний позов, заявлений по справі потерпілим ОСОБА_1 у розмірі 134 000,00 грн. на відшкодування завданої злочином моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Згідно ч.3, ч.4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 (із змінами і доповненнями) та Згідно п. 6 Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно із частинами 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Таким чином вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Одночасно позивачем надано до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 39 106,64 грн., оскільки він поніс великі втрати на поновлення здоров'я та ремонт автомобіля за реєстраційним номером НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, однак не надав суду докази які б підтверджували належність даного автомобіля йому або докази, які підтверджують право керування позивача даним транспортним засобом.
Оглянувши надані позивачем докази на підтвердження своєї позиції, оцінивши їх належність, допустимість і достовірність, суд дійшов до висновку про те, що обставини, на які посилається позивач, а саме те, що шкода була завдана саме ОСОБА_1 за пошкодження автомобіля за реєстраційним номером НОМЕР_2 відповідачем, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так - як цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована в страховій компанії
відповідно до вимог ст. 11 ЦПК Українри суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1177, ЦК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 (із змінами і доповненнями), п. 6 Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -
.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.