"09" грудня 2015 р. м. Київ К/800/14733/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.,
секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,
за участю представника Київської обласної спілки споживчих товариств Мальчика Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ЗАТ «СТ Бородянка» до комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації», третя особа - Київська обласна спілка споживчих товариств про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Київської обласної спілки споживчих товариств на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року, -
У жовтні 2013 року ЗАТ «СТ Бородянка» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому з урахуванням заяв про залишення частини позовних вимог без розгляду та зміну предмету позову, просило:
визнати незаконними дії комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» щодо реєстрації права власності за Київською обласною спілкою споживчих товариств на виробничу базу АТП, яка розташована за адресою: Київська область, смт Бородянка, вулиця Вокзальна, 4;
визнати незаконним та скасувати рішення комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності за Київською обласною спілкою споживчих товариств на виробничу базу АТП, яка розташована за адресою: Київська область, смт Бородянка, вулиця Вокзальна, 4;
зобов'язати комунальне підприємство Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності за Київською обласною спілкою споживчих товариств на виробничу базу АТП, яка розташована за адресою: Київська область, смт Бородянка, вулиця Вокзальна, 4;
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації», щодо реєстрації права власності за Київською обласною спілкою споживчих товариств на виробничу базу АТП, яка розташована за адресою: Київська область, смт Бородянка, вулиця Вокзальна, 4. Визнано протиправним та скасовано рішення Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності за Київською обласною спілкою споживчих товариств на виробничу базу АТП, яка розташована за адресою: Київська область, смт Бородянка, вулиця Вокзальна, 4. Зобов'язано Комунальне підприємство Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» відновити реєстрацію права власності за ЗАТ СТ «Бородянка» на виробничу базу АТП, яка розташована за адресою: Київська область, смт Бородянка, вулиця Вокзальна, 4. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Київська обласна спілка споживчих товариств, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Бородянської селищної ради № 218 від 26.10.2001 «Про визнання права власності на будівлі споживчої кооперації за Бородянським районним споживчим товариством» визнано право власності на будівлі споживчої кооперації за Бородянським районним споживчим товариством, зокрема, на автотранспортне підприємство РайСТ в смт Бородянка, по вул. Вокзальній, 2, у смт Бородянка Київської області, кошторисною вартістю 129680 грн., загальною площею 1226 м2.
У зв'язку з упорядкуванням адресного господарства селища Бородянка, рішенням виконавчого комітету Бородянської селищної ради № 211 від 6 грудня 2004 року виробничій базі АТП ЗАТ «СТ Бородянка» присвоєно адресний номер - вул. Вокзальна, 4, смт Бородянка Київської області.
26.10.2002 виконавчим комітетом Бородянської селищної ради на ім'я Бородянського районного споживчого товариства видано свідоцтво про право власності на виробничу базу АТП, розташовану в смт Бородянка Київської області по вул. Вокзальній, 4.
10.01.2003 вказане право власності зареєстровано КП «Бородянське бюро технічної інвентаризації».
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2010 визнано недійсним рішення виконавчого комітету Бородянської селищної ради № 218 від 26.10.2001 «Про визнання права власності на будівлі споживчої кооперації за Бородянським районним споживчим товариством».
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2011, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2012, задоволено позов Київської обласної спілки споживчих товариств до виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області та ЗАТ «СТ Бородянка» про визнання права власності. Визнано за Київською обласною спілкою споживчих товариств право власності, зокрема, на цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства, розташований за адресою: Київська область, смт Бородянка, вул. Вокзальна, 4.
18.06.2012 Київська обласна спілка споживчих товариств Облспоживспілка звернулась до КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» із замовленням № 01-82 про проведення поточної технічної інвентаризації цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства, розташованого по вул. Вокзальній, 4, в смт Бородянка, Київської області.
26.07.2012 КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» проведено поточну технічну інвентаризацію виробничої бази АТП. Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, відповідачем з заявником (третьою особою) укладено відповідний договір на виконання інвентаризаційних робіт, а третьою особою оплачено послуги з проведення такої інвентаризації відповідно до виставлених відповідачем рахунків-фактур.
05.09.2012 Київська обласна спілка споживчих товариств Облспоживспілка звернулась до КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» із заявою про державну реєстрацію прав № 01-103, у якій просила провести реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства, розташованого по вул. Вокзальній, 4, в смт Бородянка, Київської області, на підставі рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2011.
13.09.2012 КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на виробничу базу АТП за Київською обласною спілкою споживчих товариств; підстава виникнення права власності - рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2011.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з наступного.
Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1952-IV).
У статті 2 Закону № 1952-IV визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 1 частини 2 статті 9 Закону № 1952-IV встановлено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Згідно з вимогами статті 24 вказаного Закону, у редакції на час спірних правовідносин, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;
5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;
6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
За змістом пунктів 2.9, 3.5 чинного на час спірних правовідносин Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення права власності та інших речових прав на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, та подаються для проведення такої реєстрації, повинні відповідати вимогам, встановленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, зокрема, якщо:
із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;
подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
заявлене право вже зареєстроване.
Додатком 2 до Тимчасового положення визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, відповідно до пункту 10 якого до них, зокрема, належить рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Ця норма кореспондується з положенням статті 19 Закону № 1952-IV, відповідно до пункту 5 частини першої якої державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
У частині 1 статті 346 Цивільного Кодексу України визначені підстави припинення права власності: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Судом апеляційної інстанції вказано на відсутність доказів на підтвердження припинення ЗАТ «СТ Бородянка», правонаступником якого є Бородянське районне споживче товариство, права власності на виробничу базу АТП, розташовану за адресою: вул. Вокзальна, 4, в смт Бородянка, Київської області, та неврегульованість чинним законодавством питання автоматичного скасування права власності за наявності судового рішення про визнання права власності на це саме майно.
За таких обставин суд дійшов висновку, що КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» при здійсненні реєстрації права власності на виробничу базу АТП за Київською обласною спілкою споживчих товариств порушено вимоги статей 9, 24 Закону № 1952-IV, пунктів 1.7, 2.9, 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, а саме: не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, заявлене право вже зареєстроване, відсутні відомості про реєстрацію припинення за позивачем права власності на спірне майно.
Між тим, дійшовши такого висновку, апеляційний суд не послався на докази, які б підтверджували на час вчинення спірних реєстраційних дій факт набуття ЗАТ «СТ Бородянка» права власності на спірне майно, а отже є необґрунтованим висновок суду щодо вже зареєстрованого права та відсутності відомостей про реєстрацію припинення за позивачем права власності.
Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційного суду про не відповідність заявлених Київською обласною спілкою споживчих товариств прав і поданих документів вимогам законодавства.
З урахуванням описаного колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2011 про визнання за Київською обласною спілкою споживчих товариств права власності на виробничу базу АТП є правовстановлюючим документом, на підставі якого КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» на законних підставах здійснено державну реєстрацію прав.
У відповідності із статтею 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 229, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року - скасувати, залишивши в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року.
Ухвала набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: