Справа № 2-а-814/10/1628
17 вересня 2010 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Винниченко Ю.М.,
при секретарі Листопад В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенської роти ДПС ДАІ в Полтавській області в особі інспектора ДПС Лубенської роти ДПС ДАІ ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови Серія ВІ № 074076 по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2010 року,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Лубенської роти ДПС ДАІ в Полтавській області в особі інспектора ДПС Лубенської роти ДПС ДАІ ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови Серія ВІ № 074076 по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2010 року, вказавши, що він 22.08.2010 року керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 228 км а/д Київ-Харків, під'їдаючи до населеного пункту села Настасівка Хорольського району пригальмувавши та скинувши швидкість їхав в населеному пункті 70 км/год., не порушуючи правил дорожнього руху. В населеному пункті Настасівка Хорольського району на відстані 500 метрів від дорожнього знаку 5.45 ПДР України позивача було зупинено ІДПС, який показав ОСОБА_1 пристрій ІСКРА, на якому було зафіксовано швидкість 83 км/год. Даний прилад інспектор тримав в власних руках без штатива, тобто використовував його не в автоматичному режимі. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_1 не визнав своєї швидкості руху, так як рухався в колоні з автомашин і технічно не міг перевищити швидкість руху всієї колони.
Після цього, ІДПС запропонував позивачу ОСОБА_1 дати йому 100 гривень хабара, і сказав щоб він їхав далі. Позивач відмовився дати хабар, про що записав в особистих поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення: «Інспектор вимагав хабар в розмірі 100 гривень». Тоді інспектор зупинив двох свідків, і сказав їм щоб вони засвідчили перевищення мною швидкості руху, на що я їх повідомив, що не перевищував швидкість, а на приладі «ІСКРА» зафіксована не швидкість руху позивача, і те що, ІДПС вимагав в позивачса хабар в розмірі 100 гривень. Після цього, свідки відмовились поставити свої підписи, а інспектор грубо відносячись до особи позивача забрав примірник протоколу і видав тільки копію постанови з максимальним штрафом 340 гривень.
В позовній заяві позивач вказує, що не перевищував встановленої швидкості руху, працівник міліції пристрій для вимірювання швидкості ІДПС тримав в руках, що робить можливим рух на зустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, чим останній порушив вимоги ст.ст. 255, 280 КУпАП та Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затверджені наказом МВС від 26.02.2009 року №77, з правами та обов'язками не ознайомив.
Позивач не згоден із складеним протоколом та винесеною постановою по справі про адміністративне порушення і вважає дії інспектора ДПС. незаконними з слідуючих підстав: 1. Наряд дорожньо-патрульної служби знаходився в хащах дерев і кущів, тобто щоб його не було видно учасникам дорожнього руху, що суперечить правилам взаємовідносин працівників дорожньо-патрульної служби з учасниками дорожнього руху. Були відсутні також відповідні попереджувальні знаки; 2. Встановлену швидкість руху позивач не перевищував, так як його автомобіль рухався в колоні транспортна ти; п ОСОБА_3 вимірювального приладу не відповідають дійсній швидкості автомобіля, яким лікеру вав, так як за час поки ми йшли до автомобіля працівників ДАІ інший інспектор ДПС при мені зупинив ще два автомобіля на цей же радар, а вже потім показав мені його. На радарі було 83 км/год. без зазначення дати та часу фіксування показників. Тобто, це перевищення могло бути зафіксоване під час руху будь-якого іншого транспортного засобу; 3. ОСОБА_1 дуже часто їздить по цій трасі і добре знає, що там часто стоїть патруль ДПС. Крім того, позивача про патруль повідомили водії зустрічних автомобілів, тому я із зрозумілих причин не міг перевищити швидкість; 4. Зупинивши позивача, інспектор ДПС не роз'яснив жодної статті щодо його прав та обов'язків при складанні протоколу, чим порушив п. 5 ст. 256 КУпАП, не відрекомендувався, поводився зухвало і нагло, грубив і вимагав гроші за те, що він не складатиме протокол.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювання техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів інспектором ДПС ОСОБА_2 надано не було, тому позивач прохав суд постанову про адміністративне правопорушення Серія ВІ № 074076 від 22.08.2010 року інспектора ДПС ОСОБА_3 України в Полтавській області ОСОБА_2 відносно його пост. 122 ч.І КУпАП визнати протиправною та скасувати її, закривши провадження по даній справі, так як він даного правопорушення не скоював і наявних доказів у матеріалах справи недостатньо щоб притягнути його до адміністративної відповідальності.
В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, подавши до суду письмову заяву, в якій заявлений позов підтримує повністю та прохає дану адміністративну справу слухати в його відсутність.
Інспектор дорожньо-патрульної служби ОСОБА_3 України в Полтавській області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча в його адресу вчасно судом була направлена судова повістка з повідомленням.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 належить задовольнити повністю на підставі слідуючого.
Згідно частини 2 ст. 71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльністі суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху України, в тому числі ст. 122 ч.І КУпАП.
З матеріалів адміністративної справи слідує, що позивач ОСОБА_1 при розгляді адміністративної справи вину в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, не визнав, визначені в постанові обставини не підтверджені належними доказами, постанова Серія ВІ № 074076 не містить печатки, в протоколі про адмінправопорушення Серія ВІ № 074076 не вказано чи вимірювальний засіб «ІСКРА» укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки, вказані документи суду відповідачем не були надані, тому суд приходить до висновку про відсутність належних доказів скоєння ОСОБА_1 вказаного адмінправопорушення, тому його позов належить задовольнити повністю, а постанову інспектора ДПС ОСОБА_3 України в Полтавській області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 по ст. 122 ч.І КУпАП визнати протиправною та скасувати її, закривши провадження по даній справі.
Керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 162, 163 КАС України, ст.ст. 122, 283, 284
КУпАП, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову про адміністративне правопорушення Серія ВІ № 074076 від 22.08.2010 року інспектора ДПС ОСОБА_3 України в Полтавській області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 по ст. 122 ч.І КУпАП визнати протиправною та скасувати її, закривши провадження по даній справі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: