Справа № 473/4743/15-ц
іменем України
"12" січня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Вострікової Л.В.,
при секретарі судового засідання - Козаченко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
18.12.2015 року представник позивача - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,0571 га, яка розташована на території Вознесенської міської ради та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) № 113 “а” по вул. Маяковського в місті Вознесенську Миколаївської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.12.1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку № 113 “а” по вул. Маяковського в м. Вознесенську Миколаївської області, згідно якого ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 вищевказаний будинок.
Проте земельна ділянка, на якій розташований вищевказаний будинок, до цього часу зареєстрована на праві власності за попереднім власником - ОСОБА_2, згідно державного акта на право приватної власності на землю.
В зв”язку з тим, що позивач має за мету розпорядитися належним йому нерухомим майном, просив визнати його власником земельної ділянки, площею 0,0571 га, що розташована по вул. Маяковського в місті Вознесенську Миколаївської області.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Згідно заяви, що надійшла на адресу суду, не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Зокрема, судом встановлено що 02.12.1993 року було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку № 113 “а” по вул. Маяковського в місті Вознесенську Миколаївської області, відповідно до якого позивач придбав у відповідача зазначений житловий будинок.
Договір купівлі-продажу житлового будинку № 113 “а” по вул. Маяковського в місті Вознесенську Миколаївської області було посвідчено державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області.
Дане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0571 га, призначеній для обслуговування зазначеного житлового будинку.
Право власності на земельну ділянку, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, виданого 22.09.1993 року виконавчим комітетом м. Вознесенська Миколаївської області, зареєстроване за попереднім власником будинку - ОСОБА_2
Відповідно до ст. 30 ЗК України 1990 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
Зазначене узгоджене з положеннями п. п. ґ п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно яких при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Отже, за змістом наведеного, право особи, до якої переходить право власності на будівлю та відповідне право на земельну ділянку є похідним від права особи, від якої перейшли такі права. До набувача переходить право власності чи право користування на ту частину земельної ділянки, яка зайнята жилим будинком (будівлею або спорудою), та на частину земельної ділянки, яка необхідна для його (її) обслуговування.
За таких обставин, враховуючи, що попередній власник будинку та спірного майна не заявив своїх прав та жодних вимог щодо вказаної земельної ділянки, вважаючи її такою, що перейшла у власність набувача житлового будинку, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а цивільне право позивача відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України підлягає захисту шляхом визнання його власником спірного майна.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку, площею 0,0571 га, кадастровий номер 4810200000:14:031:0020, яка розташована на території Вознесенської міської ради Миколаївської області та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) № 113 “а” по вул. Маяковського в м. Вознесенськ Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: Л.В. ВОСТРІКОВА