Справа № 396/2465/15-к
Провадження № 1-кс/396/255/15
17.12.2015 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новоукраїнка заяву ОСОБА_5 , про відвід судді ОСОБА_6 , заявлений по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_5 ч.2 ст.307 КК України та ч.2 ст.317 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №12014120030000623 від 02.09.2014 року заявив відвід судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 , обґрунтувавши відвід наступним.
Обвинувачений ОСОБА_5 , вважає, що суддя ОСОБА_7 , не може розглядати дане кримінальне провадження, так як він знаходиться з нею в неприязних відносинах вже тривалий час в зв'язку з іншими судовими процесами, які проходили під її головуванням, тому не довіряє їй.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 , під час розгляду заяви, повністю підтримала заяву про відвід судді ОСОБА_6 , та пояснив, що дійсно його підзахисний недовіряє головуючому судді ОСОБА_6 . В обґрунтування заявленого відводу, інших доказів, ніж слова обвинуваченого у них немає, але додав, що усім іншим суддям Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 довіряє.
Прокурор ОСОБА_3 , під час розгляду заяви про відвід, заперечила проти заявленого відводу та просила відмовити в її задоволенні, так як немає жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування заявленого відводу, що прямо передбачено нормами КПК України.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження суд прийшов до висновку що клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , про відвід судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 5 ст.75 КПК України визначений перелік обставин, які виключають, участь, в тому числі, судді в кримінальному провадженні. У разі наявності сумнівів стосовно неупередженості судді, сторона, яка ініціює відвід судді повинна довести об'єктивну природу походження цих сумнівів, зокрема, наявністю таких обставин, як усне чи письмове висловлення суддею своєї думки стосовно винності чи невинуватості особи до закінчення розгляду кримінального провадження, перебуванням судді у залежності від тієї чи іншої сторони кримінального провадження тощо.
Відповідно до норм ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні визначені у ст.75 КПК України, а саме, суддя, не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 р., по справі «Білуха проти України» ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 р., пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 р., п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р., у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
ЄСПЛ у зазначеному рішенні нагадав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Суд вважає, що заява заявника про відвід судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12014120030000623 від 02.09.2014 року є необґрунтованою і доказів виявлення упередженості суддею ОСОБА_6 , суду заявником не наведено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 , відсутні суб'єктивні та об'єктивні критерії, які викликають сумнів у їх безсторонності (неупередженості), й доводи обвинуваченого та його захисника не аргументовані і належним чином не підтверджені, а тому не переконують суд у протилежному.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд, -
в задоволенні заяви ОСОБА_5 , про відвід судді ОСОБА_6 , заявлений по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України та ч.2 ст.317 КК України - відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1