Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/73/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 307 (229-1) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
11.01.2016 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда кримінальне провадження № 12015120020005978 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.11.2015 року.
Цією ухвалою обвинувальний акт щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, росіянин, громадянина України, з неповною середньою освітою, який не працює, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 28.12.2000 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. 28.02.2003 року звільнений умовно-достроково від відбування призначеного покарання;
- 30.09.2010 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна,
який обвинувачується за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України повернуто прокурору прокуратури м. Кіровограда, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення виявлених порушень.
Кримінальне провадження розглянуто з участю:
-прокурора ОСОБА_8 ,
-захисника ОСОБА_6 ,
-обвинуваченого ОСОБА_7
У апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити обраний судом першої інстанції запобіжний захід на інший більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили про неможливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
До того ж, він має постійне місце проживання в м. Кіровограді, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні хвору матір похилого віку, яка потребує його догляду та нагляду.
У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці по 11.01.2016 року скасувати. В частині повернення прокурору обвинувального акта залишити без змін.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що в підготовчому судовому засіданні, прокурор в усному клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 не довів наявність ризиків, які б свідчили про те, що заявлений раніше ризик не зменшився.
Крім того, апелянт зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання в м. Кіровограді, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні хвору матір похилого віку, яка потребує стороннього догляду та нагляду, а тому в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_7 захисник вважає необґрунтованим, так як вважає, що в діянні ОСОБА_7 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Також, захисник зауважив, що не визнання винуватості ОСОБА_7 під час досудового слідства, не може бути підставою для продовження строку його тримання під вартою.
У апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що мотивувальна частина ухвали суду першої інстанції не містить посилань на докази, якими підтверджується, що обвинувачений не ознайомлений з матеріалами кримінального провадження. Крім того, судом не наведено мотивів і підстав для ухвалення рішення про повернення прокурору обвинувального акту.
Навпаки, судом першої інстанції встановлено, що в п. 33 доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування зазначено, що 05.11.2015 року обвинуваченому ОСОБА_9 і його захиснику ОСОБА_6 відкриті матеріали кримінального провадження.
Проте, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду містить лише посилання на пояснення обвинуваченого, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору.
А тому, апелянт вважає, що направлений до суду першої інстанції обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення права обвинуваченого на захист, оскільки як на стадії досудового розслідування, так і на стадії підготовчого судового засідання ОСОБА_7 користувався правовою допомогою захисника, призначеного за рахунок держави, що беззаперечно свідчить про належне дотримання права обвинуваченого на захист.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою підготовчого судового засідання від 13.11.2015 року, суд першої інстанції обвинувальний акт повернув прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам КПК України. З пояснень, наданих обвинуваченим ОСОБА_7 та з клопотання захисника ОСОБА_6 , встановлено, що відомості стосовно ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, не відповідають дійсності. А тому, в порушення вимог ч. 10 ст. 290 КПК України, стороні захисту не надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, до яких їм надано доступ, чим також порушено право на захист, передбачене ст. 20 КПК України.
Разом з цим, суд першої інстанції продовжив обвинуваченому ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи свої апеляцій і заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Заслухавши прокурора, який підтримав доводи апеляції і просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження, а у задоволенні апеляцій сторони захисту просив відмовити, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляції, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягають, апеляція прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню в частині повернення обвинувального акту прокурору з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, який постановив судове рішення, але в іншому складі суддів з таких підстав.
Статтею 314 КПК України визначено порядок проведення підготовчого провадження під час якого з'ясовується наявність підстав для прийняття судом рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.
Повернути обвинувальний акт на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право за умови, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Частиною 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акту та вказано вичерпний перелік відомостей, які обов'язково він повинен містити.
Крім того, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту повинно бути доданий реєстр матеріалів досудового розслідування.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , колегією суддів встановлено, що обвинувальний акт містить відомості, передбачені п. 1- 9 ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України є безпідставним.
Згідно п. 33 доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування, 05.11.2015 року обвинуваченому ОСОБА_9 і його захиснику ОСОБА_6 відкриті матеріали досудового розслідування в повному обсязі.
Відтак, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що орган досудового розслідування не надав можливості стороні захисту ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, що призвело до порушення, передбаченого ст. 20 КПК України права обвинуваченого ОСОБА_7 на захист.
За таких обставин, апеляція прокурора в цій частині є обґрунтованою.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що законодавцем встановлено право суду повернути обвинувальний акт на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, виключно за умови, якщо він, тобто обвинувальний акт, не відповідає вимогам зазначеним у ст. 291 КПК України.
Повернення обвинувального акту прокурору з інших підстав, не передбачених кримінальним процесуальним законом України, є свавіллям суду, внаслідок якого порушуються права та інтереси всіх учасників кримінального провадження, доступ до правосуддя, а також вимоги ст. 28 КПК України стосовно розумних строків прийняття судових рішень, тим більше коли мова йде про осіб, які утримуються під вартою.
При цьому, слід зазначити, що не відкриття слідчим стороні захисту матеріалів кримінального провадження, не є підставою для повернення прокурору обвинувального акту відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Якщо слідчий не здійснив відкриття матеріалів кримінального провадження, відповідно до положень ст. 290 КПК України, то згідно вимог ч. 12 цієї ж статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Водночас, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив обвинуваченому строк тримання під вартою, а тому доводи апеляцій сторони захисту про безпідставність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, зміни ти чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Так, суд першої інстанції при продовженні обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, належно не вмотивував, але правильно врахував, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, одне з яких тяжке.
Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні при обранні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання не змінилися.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою.
Сам по собі факт наявності у обвинуваченого ОСОБА_7 постійного місця проживання в м. Кіровограді, а також утримання ним хворої матері, без урахування тяжкості обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та його особи, на переконання колегії суддів не може бути підставою для зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу.
З цих же підстав, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10.03.2016 року.
Водночас, колегія суддів зазначає, що ст. 392 КПК України визначено вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають.
Отже, ухвала підготовчого судового засідання в частині вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляційні скарги сторони захисту, задоволенню не підлягають, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині повернення обвинувального акту прокурору з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, який постановив ухвалу, але в іншому складі суддів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені, задовольнити, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.11.2015 року стосовно ОСОБА_7 в частині повернення обвинувального акту прокурору, скасувати.
Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження № 12015120020005978 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України в суді, який постановив ухвалу, але в іншому складі суддів.
Обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, тобто 11.01.2016 року до 10.03.2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4