Постанова від 28.04.2011 по справі 22-а-5491/11

Апеляційний суд Київської області

м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: судді Олійника В.І.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Панасюка С.П.

розглянувши в приміщенні Апеляційного суду Київської області матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду в м. Фастові на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в м. Фастові про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИЛА:

05 лютого 2009 року позивач звернулася до суду із вищеназваним позовом, який обґрунтовувала тим, що вона має статус «Дитини війни» і згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» їй мала виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але Управління ПФУ у м. Фастові Київської області відмовило у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до вимог закону. Просила зобов'язати Управління ПФУ у м. Фастові виплатити недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3593 грн. 00 коп.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області щодо проведення нарахування та виплати соціальної допомоги як „дитині війни” ОСОБА_1 Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за 2008 рік з врахуванням раніше виплачених сум.

В апеляційній скарзі представник Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області просить скасувати постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2009 року та постановити нову, якою в адміністративному позові ОСОБА_1, відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у м. Фастові Київської області, отримує пенсію за віком та має статус «Дитини війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, така надбавка виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивачки на державну соціальну підтримку “дітей війни” у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" .

Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не врахував, що рішення Конституційного суду України № 10 - рп було постановлено 22 травня 2008 року, а тому проводити розрахунок та доплату до пенсії позивачу слід з 22 травня 2008 року.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

Колегія суддів вважає, що оскільки рішення Конституційного суду України № 10 - рп було постановлено 22 травня 2008 року, тому у позивача право на доплату до пенсії виникло з 22 травня 2008 року.

За наведених обставин, постанова суду в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області задовольнити частково.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2009 року змінити в частині періоду, за який повинен бути здійснений перерахунок та виплата щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, зазначивши даний період «з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням вже виплачених за цей період коштів».

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
54890177
Наступний документ
54890179
Інформація про рішення:
№ рішення: 54890178
№ справи: 22-а-5491/11
Дата рішення: 28.04.2011
Дата публікації: 16.01.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Апеляційний суд Київської області
Категорія справи: Національного банку України та його територіальних управлінь