Справа № 359/9961/15-п Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.
Провадження № 33/780/7/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 429 06.01.2016
Іменем України
06 січня 2016 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, за участю представника Київської митниці ДФС ОСОБА_2, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останьої на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2014 року щодо ОСОБА_4,-
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2015 року
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5, проживаючого за адресою: Україна, АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією в доход держави 3055 євро та 3105 доларів США. Також стягнуто з ОСОБА_4 в доход держави 243 грн. 60 коп. судовий збір та на користь Київської митниці ДФС витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в сумі 30 грн. 89 коп.
Вказане вище правопорушення ОСОБА_4 вчинив, як зазначено в постанові суду, за наступних обставин.
29 вересня 2015 року, о 08 год. 45 хв., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Відліт” терміналу ,,D” ДП МА ,,Бориспіль” громадянин ОСОБА_4, який відлітав з України до Великобританії, м. Лондон, літаком а/к ,,МАУ”, рейсом № PS 0111, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор,, тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром ,,білої лінії”, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор”, пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 10 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу ,,Відліт” терміналу ,,D” ДП МА ,,Бориспіль”, де ним була видана готівка в розмірі 14275 доларів США та 3055 євро. З виявленої суми пасажиру було пропущено 11170 доларів США. За протоколом про порушення митних правил було тимчасово вилучено 3105 доларів США та 3055 євро.
Захисник - адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову щодо ОСОБА_4 та закрити адміністративну справу щодо останього, застосувавши до нього усне зауваження на підставі малозначності вчиненого адміністративного правопорушення. Апелянт також вважає, що при накладанні стягнення на ОСОБА_4 були порушені загальні правила накладання стягнення за адміністративні правопорушення, визначені ст. 33 КУпАП. В той же час автор апеляційної скарги зазначає, що в діях ОСОБА_4 є ознаки правопорушення, що передбачені ст. 471 МК України. Разом з тим, апелянт звертає увагу апеляційного суду на ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судовому засіданні 05 січня 2015 року захисник - адвокат ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу та надала пояснення щодо неї. Крім того, після вислуховування пояснень сторін, дослідження матеріалів справи, за клопотанням захисника в судовому засіданні було оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 06 січня 2016 року, однак захисник у визначений час до суду не прибув, про поважні причини неявки не повідомив, клопотань (заяв) про перенесення судового засідання до суду не подав, у зв'язку з чим відповідно до ст. 294 КУпАП перешкод для продовження розгляду справи немає.
Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу захисника, приймаючи до уваги доводи апелянта, з метою всебічного, повного та об'єктивного з”ясування обставин справи, перевірки доводів автора апеляційної скарги, заслухавши пояснення: захисника особи яку притягнуто до відповідальності, яка підтримала апеляційну скаргу; представника Київської митниці ДФС, яка заперечувала проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
Апеляційним судом, як і судом першої інстанції встановлено, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_4 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор” не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.
За вказаних вище даних висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, є правильним.
Порушення закону згідно ст. 471 МК України тягне за собою накладання штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскації цих товарів.
Оскільки суддя суду 1-ї інстанції правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, призначив йому стягнення відповідно до чинного законодавства, апеляційна скарга захисника правопорушника підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ним постанова судді - без зміни.
Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого ним рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про покладання на ОСОБА_4 ,,індивідуального надмірного тягаря”, що могло б бути підставою для застосування при прийнятті рішення по даній справі Конвенції з захисту прав людини та практики Європейського суду з прав людини. Не надані такі докази і під час апеляційного розгляду даної справи. Що ж малозначності вчиненого ОСОБА_4 правопорушення і закриття провадження у справі на підставі ст. 22 КУпАП, про що зазначає апелянт, то такі вимоги останнього є безпідставними.
Порушень закону, які були б підставою для визнання постанови судді суду першої інстанції незаконною, під час апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2015 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області підпис ОСОБА_1