Тальнівський районний суд Черкаської області
Справа № 704/896/13-а
20.09.2013 року Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Фролова О.Л.,
при секретарі Кремсалюк Т.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Тальне, Черкаської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації, Черкаської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та його зобов'язання до поновлення порушеного ним права, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та його зобов'язання до поновлення порушеного ним права, посилаючись на те, що він є інвалідом 3 групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році, перебуває на обліку в органі державної влади - управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації як одержувач соціальних виплат. За нормами ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. У зв'язку з цим він звернувся до відповідача із заявою, в якій пропонував вирішити питання про виплату одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі передбаченим Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач відмовив позивачу мотивуючи тим, що виплата одноразової компенсації при встановленні 3 групи інвалідності діючим законодавством передбачена у розмірі 189,60 грн.
Позивач просить суд винести постанову, якою визнати протиправними дії відповідача щодо відмови всупереч ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу належної одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, який став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, та зобов'язати відповідача усунути порушення його прав на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну його здоров'ю як особі, яка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської атомній електростанції і став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, та поновити їх шляхом нарахування та виплати такої компенсації у відповідності з нормами ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити на підставах викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації, Черкаської області у судовому засіданні заперечив в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач звернувся 14.04.2013 року із заявою щодо виплати одноразової компенсації учасникам ліквідації внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно ст. 48 Закону України «Про соціальний статус та захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 передбачені конкретні розміри одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами. Згідно цієї постанови розмір компенсації, як інваліда 3 групи становить - 189,60 грн. Відповідно до поданої заяви від 13.02.2009 року ОСОБА_1 було призначено та в 2009 році виплачено Головним ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Черкаської області державної адміністрації одноразову компенсацію в сумі 189,60 грн.Крім цього, відповідачем зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 підтверджено право Кабінету міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розмір соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету. Таким чином, відповідач посилаючись на норми законодавства зазначає, що розміри допомоги встановлюються виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників державного бюджету на відповідні роки, у зв'язку із чим відсутні підстави для збільшення розміру одноразової компенсації позивачу.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні позову виходячи з наступного, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серія А № 102520 с виданого 12.02.2009 року.
Згідно копії довідки серія 6ЧК № 002776 від 02.02.2009 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 29.01.2009 року.
З відповіді ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації, Черкаської області від 18.04.2013 року вбачається, що за наслідками розгляду звернення позивача про виплату одноразової грошової компенсації в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про соціальний статус та захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідачем повідомлено, що розмір одноразової компенсації позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, якому встановлено 3 групу інвалідності, становить 189,60 грн. Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 13.02.2009 року №63, йому було призначено та перераховано Головним управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської області державної адміністрації одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, в сумі 189,60 грн.
Правовідносини, які виникають між позивачем та відповідачем, у зв'язку з встановленням позивачу 3 групи інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС регулюються Законом України «Про соціальний статус та захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року (далі - Закон № 796-ХІІ).
Згідно підпункту «е» п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 групи виплачується в розмірі 18960 тис. карбованців, що дорівнює сумі 189,60 грн.
Будь яких документально підтверджених доказів про те що позивач звертався до відповідача з заявою про виплату йому одноразової компенсації відповідно до ст. 48 Закону України «Про соціальний статус та захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і відповідачем було відмовлено у виплаті вказаної компенсації, виплачено її не в повному обсязі, тощо, до суду не надано.
На звернення позивача від 14.03.2013 року про вирішення питання про виплату йому одноразової компенсації, відповідачем надано відповідь від 18.04.2013 року в якому роз'яснено порядок виплати компенсації та відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 13.02.2009 року №63, йому було призначено та перераховано Головним управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської області державної адміністрації одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, в сумі 189,60 грн.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого Адміністративного Суду України, Постанова від 16.03.2012 № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», судам варто враховувати Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, яким дано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства та підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Відповідачем не відмовлено позивачу у виплаті одноразової компенсації.
Крім того відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого Адміністративного Суду України, Постанова від 16.03.2012 № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», на який посилається позивач, не встановлює строку звернення до адміністративного суду громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки відповідно до статті 90 цього Закону всі вимоги згаданого Закону застосовуються щодо будь-якого ядерного інциденту, що може статися на території України, після набрання цим Законом чинності, тобто починаючи з 21 березня 1995 року.
З огляду на викладене під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з позовами про нарахування та виплату пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судам необхідно керуватися нормами статті 99 КАС України.
Згідно положень ст. 99 КАС України «Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Відповідно до ст. 100 КАС України «Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи».
Про отримання одноразової компенсації не в повному обсязі, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач дізнався у 2009 році, що підтверджується матеріалами справи, тим самим він пропустив передбачений адміністративним законодавством строк для звернення до адміністративного суду за захистом свого права.
Керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та ст. ст. 11; 12; 17; 71; 86; 99; 100; 159; 160; 163; КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації, Черкаської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та його зобов'язання до поновлення порушеного ним права - відмовити.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Тальнівський районний суд, Черкаської області, протягом десяти днів з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий О. Л. Фролов