ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 січня 2016 року № 826/22034/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
додержавної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2015 №8215-17,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2015 №8215-17.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, оскільки транспортний засіб, з приводу якого винесено вказане рішення, позивачем придбано у 2014 році, тобто ще до початку дії положень статті 267 Податкового кодексу України, якою введено в дію транспортний податок, а з огляду на те, що закон зворотної дії в часі не має, відсутні законодавчі підстави для накладення на ОСОБА_1 зобов'язання зі сплати вказаного податку. Крім того, позивачем наголошено, що при придбанні транспортного засобу не розраховував на витрати, пов'язані зі сплатою транспортного податку.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень.
Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником автомобіля PORSCHE CAYENNE, загальний легковий універсал-В, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна 3598, рік випуску 2013, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 №8215-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України «Транспортний податок».
Відповідно до вимог статті 267 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
При цьому, згідно із приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Таким чином, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів, які використовувалися до 5 років, та мають об'єм циліндрів двигуна більше 3000 куб. см є платниками транспортного податку.
Разом з тим, посилання позивача на те, що транспортний податок не повинен застосовуватися до позивача, оскільки вказаний транспортний засіб придбано ним у 2014 році, тобто до набрання чинності даними положеннями, із зазначенням того, що закон зворотної дії в часі не має, суд вважає необґрунтованим, з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту положення статті 267 Податкового кодексу України, платниками такого податку є власники автомобілів незалежно від дати набуття такого права у межах п'ятирічного віку автомобіля.
Крім того, відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).
Щодо тверджень позивача про те, що при придбанні транспортного засобу останній не розраховував на витрати, пов'язані зі сплатою транспортного податку, суд також вважає необґрунтованими, оскільки положеннями податкового законодавства не передбачено в якості підстави для звільнення від сплати податку, у тому числі транспортного податку, відсутність у суб'єкта оподаткування грошових коштів.
Інших правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не наведено.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Такими чином, виходячи із заявлених предмету та підстав позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.