Справа № 819/3459/15
11 січня 2016 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Збаразького районного управління юстиції у Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Збаразького районного управління юстиції у Тернопільській області, в якій просить зобов'язати відповідача внести зміни в актові записи:
- про її народження № 56 від 17.09.1958 року, складеного Козлівською селищною радою Козівського району Тернопільської області, а саме змінити національність матері дитини з "українка" на "полька";
- про шлюб ОСОБА_2 № 14 від 22.07.1979 року, складеного Козлівською селищною радою Козівського району Тернопільської області, змінивши національність нареченої з "українка" на "полька".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що матір позивача - ОСОБА_4 є полькою, була хрещена в костьолі, дотримується римо - католицьких обрядів. З метою відновлення свого етнічного походження, оскільки матір позивача за національністю є полькою, ОСОБА_1 звернулася до відповідача про внесення вищевказаних змін в актові записи про народження № 56 від 17.09.1958 року та про шлюб № 14 від 22.07.1979 року, однак їй було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.
Позивач в судове засідання не прибула, однак подала до суду заяву від 29.12.2015 року, в якій просить розглядати справу без її участі.
Відповідач в судове засідання також не прибув, направив до суду клопотання 28.12.2015 року № 2219/03.1-01-09.3 про розгляд справи без їхнього представника, заперечень по суті позову немає.
Частинною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 звернулася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Збаразького районного управління юстиції у Тернопільській області із відповідною заявою про внесення змін в актові записи складених Козлівською селищною радою Козівського району Тернопільської області: про народження № 56 від 17.09.1958 року на ОСОБА_2, а саме змінити національність матері дитини з "українка" на "полька" та про шлюб № 14 від 22.07.1979 року, змінивши національність нареченої ОСОБА_2 з "українка" на "полька".
За результатами розгляду заяви 08.07.2015 року відповідачем було видано висновок № 35/03.1-05.6-04 про відмову у задоволенні прохання заявника у внесенні вищевказаних змін до актових записів про народження № 56 від 17.09.1958 року та про шлюб № 14 від 22.07.1979 року у зв'язку з тим, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31 грудня 1992 року "Про порядок зміни громадянами України національності" (24/91) втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 року № 70/99.
Не погодившись з таким висновком позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Згідно з пунктом 7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року), розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються положеннями Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VІ).
Відповідно до статті 6 Закону № 2398-VІ відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно зі статтею 22 Закону № 2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться, зокрема, за заявою особи, щодо якої складено актовий запис, спадкоємців померлого. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану (частини друга, третя статті 22 Закону № 2398-VІ).
Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством, відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 (далі -Правила).
Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 2.5 Правил передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається особою, щодо якої складено актовий запис.
Відповідно до пункту 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2, згідно пункту 2.12 Правил.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку (пункт 1.1 Правил).
Відповідно до пункту 2.13.2 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Згідно з пунктом 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Згідно положень статей 1, 3 Закону України "Про національні меншини в Україні" Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Згідно з приписами частини другої статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Дослідивши належні та допустимі докази у справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Козлів Козівського району Тернопільської області, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17,09,1958 року та копія паспорта серії НОМЕР_2, виданого Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області 06 липня 2000 року.
Як видно з матеріалів справи, рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 19.09.2008 року по справі № 2-о-75/2008 рік (а.с.21), яке набрало законної сили, встановлено факт належності мати позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до польської національності.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи те, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 19.09.2008 року по справі № 2-о-75/2008 рік встановлено факт про те, що мати позивача - ОСОБА_4 за національністю є "полька", дане рішення вступило в законну силу, суд вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню.
ОСОБА_1 вихована у традиціях польської культури та віри і продовжує дотримуватися культурних і релігійних традицій, звичаїв поляків.
Відповідно до статей 11,71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи те, що в судовому засіданні здобуто достатньо даних, які підтверджують, що мати позивача - ОСОБА_4 за національністю є "полька", суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2,6,7,11,72,86,122,160-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Збаразького районного управління юстиції у Тернопільській області внести зміни до актових записів:
- про народження ОСОБА_2 № 56 від 17.09.1958 року, складеного Козлівською селищною радою Козівського району Тернопільської області, а саме змінити національність матері дитини з "українка" на "полька";
- про шлюб № 14 від 22.07.1979 року, складеного Козлівською селищною радою Козівського району Тернопільської області на ОСОБА_5 та ОСОБА_2, змінивши національність нареченої з "українка" на "полька".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.