м. Миколаїв
24 грудня 2015 року Справа № 814/3482/15
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна", вул. Г.Андрущенка, 4-Г,Київ 135,01135
до
Миколаївської митниці ДФС України, в.Московська, 57-А,Миколаїв,54017
про
скасування рішення від 05.08.2015р. №504050002/2015/000019/2,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2015 року №504050002/2015/000019/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, згідно яких просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на недотриманні позивачем вимог Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
10 жовтня 2014 року між ТОВ «Телко Україна» та фірмою «Telko Oy» (Фінляндія, Гельсінкі), укладено зовнішньоекономічний контракт №05 про поставку полімерної сировини та індустріальної хімії (далі-Контракт).
Відповідно до Специфікації № 4 від 22.07.2015 р. до вищевказаного Контракту фірмою «Telko Oy» був поставлений позивачу карбонат кальцію, загальною вартістю 231184,35 Долларів США.
До митного оформлення товару декларантом подано митну декларацію № 504050002/2015/104558, до якої додано наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт № 5 від 10.10.2014; специфікацію № 4 від 22.07.2015; Інвойс № 15507436 від 22.07.2015, Інвойс №15507437 від 22.07.2015; коносамент №1 від 21.07.2015; експортну декларацію № 15310600ЕХ003181 від від 10.07.2015 р. країни відправлення; сертифікат походження товару № К0233733 від ,09.07.2015; грузовий маніфест від 21.07.2015 р. з відмітками проходження контролю нетарифного регулювання, прайс-лист виробника товару від 14.05.2015 р., висновок оцінювача №20-02/08-2015 від 03.08.2015 про відповідність задекларованої вартості товару ринковим цінам, калькуляція вартості товару від 03.08.2015, страховий поліс №101474265 від 27.06.2015, додаткова угода №26 від 18.05.2015, договір на брокерське обслуговування №22-07-2015 від 22.07.2015, лист №03/08-001 від 03.08.2015, лист від 03.08.2015, переклади інвойсів від 22.07.2015.
05 серпня 2015 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000019/2, яким митну вартість товару, що імпортується, кореговано в сторону збільшення суми митних платежів на 92234,88 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття вказаного спірного рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення.
Так, коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (в наданих документах містяться розбіжності).
Однак, жодного підтвердження того, що позивач при декларуванні митної вартості товару зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, виніс до декларації недостовірні або неточні відомості, та що надані митному органу документи, містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів рішення про корегування не містить.
За таких обставин, митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
На думку відповідача, вказані обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.
Суд відхиляє такі твердження відповідача, як належні та допустимі доказів коригування митної вартості імпортованих товарів за резервним методом, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач до митного оформлення імпортованих товарів надав повний пакет необхідних документів, згідно з переліком ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Втім, як вже зазначалось, під час митного оформлення товару та визначенні митної вартості товарів, приводом для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору стало те, що позивач обрав метод визначення митної вартості товару не у відповідності до умов, наведених у главі 9 Митного кодексу України.
На підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митним органом запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; копію митної декларації країни відправлення, довідку інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та подібними оцінюваним товаром.
Однак, посадова особа контролюючого органу залишила поза увагою той факт, що висновок оцінювача №20-02/08-2015 від 03.08.2015 р про відповідність задекларованої вартості товару ринковим цінам, експортна декларація країни відправлення №15310600ЕХ003181 від 10.07.2015 р., прайс-лист виробника товару від 14.05.2015 р., переклади інвойсів від 22.07.2015 р. вже були надані позивачем під час подачі митної декларації №504050002/2015/104558, згідно з переліком документів, який зазначено в гр. 44 МД-2. Однак, вищезазначені документи були надані повторно відповідачу.
Разом з тим, оскільки гр. 33 оскаржуваного рішення не містить в собі викладення обставин наявності розбіжностей, ознак підробки тощо (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України) в конкретних наданих позивачем документах, суд приходить до висновку про передчасність та помилковість витребування у позивача додаткових документів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості, а тому рішення Миколаївської митниці ДФС Україниі про коригування митної вартості товарів від 504050002/2015/000019/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС України про корегування митної вартості товару №504050002/2015/000019/2 від 05.08.2015 р.
3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна" (код ЄДРПОУ 32856918) сплачений судовий збір згідно платіжного доручення №6053 від 31.08.2015 р. в сумі 184,47 грн., платіжного доручення №6051 від 31.08.2015 р. в сумі 73,08 грн., платіжного доручення 6052 від 31.08.2015 р. в сумі 73,08 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Є.В. Марич