Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відстрочення виконання судового рішення
05 січня 2016 року Справа № 805/3598/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Маслоід О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Державного підприємства
“Шахтоуправління “Південнодонбаске № 1”
в адміністративній справі за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової
інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаске № 1” (м. Вугледар)
про стягнення податкового боргу, -
Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаске № 1» (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6 417 467,00 грн.
Постановою від 15.09.2015 року позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.
02.12.2015 року відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік у зв'язку із нестабільним фінансовим становищем, значним перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, арештом рухомого та не рухомого майна підприємства, а виконання судового рішення потягне за собою невиконання повністю або частково вимог законодавства щодо безпечних умов праці, своєчасної виплати заробітної плати тощо. На теперішній час у роботі знаходяться три лави, що призведе до зростання видобутку вугілля та його реалізації. Таким чином, надання відстрочення надасть можливості підприємству подолати наслідки економічної кризи.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі його представника та розгляд справи в порядку письмового провадження. Проти надання відстрочки заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі його представника та розгляд справи в порядку письмового провадження. Ухвалу суду від 28.12.2015 року про зобов'язання надати документи в обґрунтування обставин, викладених у заяві про відстрочення, не виконав, тобто документів не надав.
Згідно вимог ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає та вирішує справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що заява про відстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно приписів ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язується з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Вказані обставини, можуть мати, як суб'єктивний так і об'єктивний характер, але повинні бути єдині в своїй суті - ускладнювати виконання рішення або робити його неможливим.
Слід зазначити, що рішення суду за своєю суттю є актом органу судової влади, який наділено силою закону, що робить його обов'язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Іншими словами, набираючи законної сили судовий акт наділяється примусово-владним характером, що вимагає від сторін виконавчого провадження та органів державної виконавчої служби вжиття всіх необхідних заходів до його негайного, повного та належного виконання. За таких обставин, надання боржнику відстрочення та розстрочення виконання судового рішення є виключною мірою оскільки може суттєво послабити його силу.
Під час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, саме на відповідача покладається обов'язок доказування перед судом наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду та доведення, що в ситуації, яка склалася, присутній саме винятковий випадок, коли необхідно задовольнити заяву про відстрочення виконання постанови адміністративного суду.
Крім цього, відповідачем суду необхідно довести обставини, наявність яких, після спливу строку, на який буде надано відстрочення виконання рішення, надасть йому можливість у повному обсязі виконати рішення суду.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем (заявником) в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення не надано доказів, які б вказували на можливість його виконання через один рік.
До заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідачем надані лише документи щодо аналізу фінансово - господарської діяльності підприємства, про наявність заборгованості, звіти.
У заяві відповідач зазначає про те, що на теперішній час у роботі підприємства знаходиться три лави, але не надає до суду доказів, на підтвердження вказаних обставин.
Відповідач також зазначає, що про заходи, які повинні привести до зростання видобутку вугілля та його реалізації, кошти від якої можуть бути спрямовані на погашення заборгованості, але не вказує перелік таких заходів та не надає відповідні документи.
Суд також звертає увагу на те, що усі надані документи вчинені самим відповідачем та підписані його посадовими особами.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідач надає до суду: довідку про сплату податків і зборів та довідку про оцінку капіталу, які склав самостійно без участі відповідного державного податкового органу та відповідного закладу, який має повноваження на оцінку майна та майнових прав.
Суд також зауважує, що лише саме твердження відповідача про нестабільний фінансовий стан, фінансову залежність від бюджетного відшкодування, та значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською не є достатнім для прийняття рішення про відстрочення виконання судової постанови.
Крім цього, відповідно до п.6.1 ст.6 Податкового кодексу України (ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
За приписами п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Згідно п. 100.5 с. 100 ПК України визначено, що підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
В свою чергу вичерпний перелік обставин, що свідчить про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235.
Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи не містять ані доказів існування у відповідача обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення у нього податкового боргу, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235, ані певного економічного обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення ним податкового боргу у майбутньому, тобто після спливу одного року.
Крім того суд зазначає, що відповідачем до суду надані довідки з банківських установ, які свідчать, що на банківських рахунках відповідача постійно знаходяться грошові кошти.
З огляду на викладене, заява про відстрочення виконання судового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235, Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 року № 1263, ст.. 71, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про відстрочення виконання судового рішення по справі № 805/3598/15-а - відмовити в повному обсязі.
Зазначена ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Маслоід О.С.