18 грудня 2015 року
справа № 189вр-15/804/12709/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 189вр-15/804/12709/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні про стягнення заборгованості,-
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого по адміністративній справі № 804/12709/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” про стягнення штрафу у розмірі 1190618,00 грн.
Зазначена заява обґрунтована тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в м.Херсоні під час проведення позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат” встановлено порушення Публічним акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку із чим прийнято рішення № 75 від 23.04.2009 р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1190618,00 грн. Заявник вважає, що вказана рішення № 75 від 23.04.2009 р. за своєю суттю є виконавчим документом.
Між тим, Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» штрафу в розмірі 1190618,00 грн., який постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 р. задоволено, зазначений штраф стягнуто.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” вважає, що Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні має два рішення про стягнення аналогічних сум за одне й те ж саме порушення, а відтак просить суд визнати виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано обов'язковістю виконання судового рішення, а також відсутністю належних та допустимих доказів, які б свідчили про пряму загрозу заявнику щодо подвійного стягнення Управлінням Пенсійного фонду України в м.Херсоні штрафу у розмірі 1190618,00 грн.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та винесення рішення без повного з'ясування обставин по справі, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року скасувати, заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач (боржник) послався на конституційні приписи щодо неможливості бути притягнутим до відповідальності за одне і те ж саме правопорушення двічі.
Вказує, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні №75 від 23.04.2009 року і постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 р. у справі №804/12709/13-а, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, позивача визнано винним у несвоєчасному перерахуванні(несвоєчасне зарахування) на банківські рахунки органів Пенсійного фонду України сум страхових внесків, застосовані фінансові санкції та стягнуто з нього штраф у розмірі по 1 190 618,00 грн.
Відтак, апелянт вважає неприпустимим наявність по суті двох виконавчих документів про стягнення однакових сум за одне і теж саме правопорушення, оскільки така ситуація створює факт подвійного притягнення позивача до відповідальності.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та просив залишити її без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Вказав, що на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду, тоді як позивачем не наведено жодного обґрунтованого доказу подвійного стягнення з нього сум штрафних санкцій.
У судовому засіданні представник позивача доводи, викладені в запеченнях на апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Інші учасники по справі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.
У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ст. 124 Конституції України та ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип обов'язковості судових рішень.
В силу приписів ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
За таких обставин, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Відповідно до ч. 4 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Тобто, законодавець визначив випадки коли суд, який видав виконавчий лист, вправі визнати його таким, що не підлягає виконанню: якщо такий виконавчий лист було видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено постанову по адміністративній справі № 804/12709/13-а за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні до Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, якою позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні штраф у розмірі 1190618,00 грн. (а.с. 76-77).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року у адміністративній справі № 804/12709/13-а було залишено без змін, тобто, рішення набрало законної сили 18.09.2014 р. (а.с. 107-108).
19.02.2015 р. Управлінням Пенсійного фонду України в місті Херсоні від Дніпропетровського окружного адміністративного суду було отримано виконавчий лист, який звернуто до виконання. (а.с. 134)
З огляду на наявність доказів відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з позивача суми штрафних санкцій за постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року у адміністративній справі № 804/12709/13-а, а також обов'язковості виконання судового рішення та відсутності належних та допустимих доказів, які б свідчили про пряму загрозу заявнику щодо подвійного звернення стягнення штрафу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав, передбачених ч. 3 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Відтак, суд апеляційної скарги дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, а є аналогічними доводам заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а, отже, такими, що суперечать вимогам ст. 259 КАС України. Жодних інших обставин та доводів визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, апелянтом не наведено.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з огляду на законність ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,199,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 189вр-15/804/12709/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Ухвалу в повному обсязі складено 04.01.2016 року.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.О. Коршун