11.01.2016
№ 664/2172/15-ц
11 січня 2016 року Цюрупинський районний суд
Херсонської області
у складі: судді Бойко В.П.,
при секретарі Сорока М.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення,
ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що він є власником житлового будинку в с.Привітне Цюрупинського району Херсонської області, вул.Жовтнева, 16. В даному будинку він проживає разом із дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Окрім того, в будинку мешкає ОСОБА_3, яка є відповідачем по справі. Відповідач постійно влаштовує сварки та провокує конфлікти, що негативно впливає на дітей. Окрім того, відповідач постійно намагається впевнити дітей в тому, що він зловживає спиртними напоями. Всі витрати на утримання будинку несе він. Відповідач створює нестерпні умови для проживання у будинку, не маючи достатніх підстав для проживання у ньому. Просить виселити відповідача з належного йому будинку.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, наявні письмові заперечення, в яких вказано, що спірний будинок було придбано сторонами за спільні кошти і ОСОБА_3 має право там проживати. Окрім того, у сторін є спільні діти яких необхідно виховувати. Жодних нестерпних умов проживання для позивача чи дітей вона не створює. Просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку в с.Привітне Цюрупинського району Херсонської області, вул.Жовтнева, 16. В даному будинку він проживає разом із дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Окрім того, в будинку мешкає ОСОБА_3 Відповідно до рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області №664/1622/14-ц від 04.06.2014 року встановлено, що сторони до 2013 року перебували у фактичних сімейних відносинах від яких у них народилось двоє дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Оскільки сторони до 2013 року проживали однієюєю без реєстрації шлюбу, то суд приходить до висновку, що відповідач вселилась до спірного житла із дозволу його власника - позивача.
Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.157 ЖК УРСР членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ч.1 ст.116 ЖК УРСР Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Отже, існують такі підстави виселення фізичної особи без надання іншого жилого приміщення:
а) систематичне руйнування чи псування жилого приміщення. Вина цих осіб носить характер умислу або грубої необережності. Наймач відповідає за дії малолітніх та неповнолітніх дітей. Під систематичністю розуміють скоєння двох і більше таких правопорушень;
б) використання його не за призначенням. Це використання житлового приміщення не для проживання, а для розміщення майстерні, складу, підсобних приміщень, утримання тварин тощо;
в) систематичне порушення правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку.
У всіх трьох випадках до винних осіб повинні попередньо вживатись заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
Позивач не надав жодних доказів систематичного руйнування чи всування житла, як не надав і докази використання житла відповідачем не за призначенням чи порушення правил співжиття. Відповідач жодного разу не притягувалась до будь-якого виду відповідальності за порушення правил співжиття чи інших супутніх порушень. Заходи попередження чи заходи громадського впливу не проводились.
Отже, доказів на підтвердження будь-яких порушень з боку відповідача, позивач не надав. Отже, в задоволенні позову належить відмовити за необгрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, ст.116, 157 ЖК УРСР, суд
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення відмовити за необгрунтованістю.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.П.Бойко