Краснопільський районний суд Сумської області
смт. Краснопілля, вул. Вокзальная, 18, 42400, (05459) 7-13-09
Справа № 2-а-24/10
12 лютого 2010 року смт. Краснопілля
Краснопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Косар А.І.
при секретарі Литвин A.B.
за участю
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області смт. Краснопілля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВО ДРВ ДАІ м. Суми
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 21.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.04.2009 року інспектором ДПС ДАІ м. Суми прапорщиком міліції ОСОБА_2І було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.04.2009 року, згідно якого він 21.04.2009 року в м. Суми в 10 год 12 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Чернігівській зі швидкістю 85 км/год, перевищив швидкість руху на 25 км/год., його визнано винним за порушення п. 12.4 ПДР, постановою від 21.04.2009 р. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн.
Вважав, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки при її складанні допущені порушення норми чинного законодавства України, своїми діями не порушував пункту 12.4 ПДР України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач на судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення проведення судового засідання не надійшло.
Суд вважає можливим справу розглянути у відсутність відповідача на підставі ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані суду докази та перевіривши наведені у позовній заяві доводи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21.04.2009 року інспектором ДПС ДАІ м. Суми прапорщиком міліції ОСОБА_2І було складено протокол серії АГ № 039858 від 21.04.2009 р. про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 21 квітня 2009 року о 10 год. 12 хв. по вул. Чернігівська в м. Суми, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухався зі швидкістю 85 км/год чим перевищив допустиму швидкість руху на 25 км/год, його визнано винним за порушення п. 12.4 ПДР і постановою серії ВМ № 039858 від 21.04.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн., що підтверджується копією протоколу та постанови /ас.4-5/.
Зі слів позивача, 21.04.2009 року він рухався по вул. Чернігівській в м. Суми зі швидкістю яка на спідометрі автомобіля дорівнювала 65 км/год. Невдовзі був зупинений працівниками ДАІ, які вказали на те, що швидкість руху керованого ним автомобіля становила 85 км/год, перевищувала максимально допустиму швидкість на цьому відрізку дороги на 25 км/год, при цьому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Фіксування швидкості руху автомобіля здійснювалось за допомогою приладу «Візир» № 0812547 в автоматичному режимі.
По суті вчиненого ОСОБА_1 І.0 пояснив, що рухався зі швидкістю не більше 65 км. / год. і перевищив допустиму швидкість руху лише на 5 км/год, правила дорожнього руху не порушував, підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не вбачає.
У якості підтвердження того, що він рухався зі швидкістю 85 км/год інспектор ДА продемонстрував йому запис, здійснений приладом «Візир» № 0812547, де було зафіксовано рух декількох автомобілів, серед яких і автомобіль ЗАЗ 110247 , який належить ОСОБА_1О на прав власності. ОСОБА_1 1.0 звернув увагу інспектора ДАІ на те, що немає прямого огляду дороги та крім того, автомобілі рухались один за одним колоною, що й було зображено на продемонстрованому йому записі, тому неможливо встановити, який з них здійснив перевищення швидкості. Також позивач звернувся до працівників ДАІ з проханням надати йому для ознайомлення сертифікат перевірю справності приладу «Візир» № 0812547, але було відмовлено.
Свідок ОСОБА_3Ю у суді пояснила, що 21.04.2009 р вона їхала в транспортному засобі разом ОСОБА_1 1.0 в м. Суми по вул. Чернігівській на невеликій швидкості, оскільки в машині була поломка автомобіль був зупинений працівником ДАЇ, який вказав на те, що швидкість руху керованою ОСОБА_1 1.0 автомобіля становила 85 км/год.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межа-- повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Констатуй: України).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядс-. власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачені адміністративну відповідальність. Тобто, правопорушенням визнаються лише винні дії особи, яке вчинила правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її : точній відповідності із законом.
Ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, щ: обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км / год.
Згідно ст. 14-1 КУпАП власники (співвласники) транспортних засобів притягуються до адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідач по справі не надав ніяких пояснень або заперечень щодо правомірності своїх дій та не спростував показання позивача ОСОБА_1 тому суд при вирішенні спору виходить із доводів позивача та наявних матеріалів справи.
Як убачається з матеріалів справи, доказів того, що технічний прилад «Візир», за допомогою якого зафіксовано правопорушення, має функції фото - і кінозйомки, відеозапису суду не надано. При цьому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, дана норма носить імперативний характер відносно можливості використання тільки тих технічних приладів та засобів, які мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, в постанові по справі про адміністративне правопорушення не наведені дані про допуск даного технічного засобу для застосування в Україні, повірку, погрішність при вимірах, які роблять вимірювання незаконними відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідач не надав суду сертифікат відповідності приладу Візир 0812547 та атестата відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) в базі Держспецзв'язку , що є обов'язковими відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах» та п. 18 ст. 16 Закону України « Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України”.
Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідач заперечень та доказів заперечень на адміністративний позов ОСОБА_1 не надав, що свідчить про недоведеність вчинення позивачем 21.04.2009 року о 10 год. 12 хв. в м. Суми по вул. Чернігівській адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, у вигляді перевищення швидкості руху автомобіля на 25 км за годину.
За таких обставин, суд вважає що інспектором ДПС ДАІ прапорщиком міліції ОСОБА_4І справу розглянуто поверхово, рішення прийнято без ретельної перевірки обставин вчинення адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова серії ВМ № 039858 від 21.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 1.0 не може вважатись законною та обгрунтованою і підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі, а позовні вимоги - задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. З ст. 94 КАС України.
Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 7, 9, 283 - 289, 293 КУпАП, п. 12.4 ПДР, ст. ст. 7 - 9, 11, 14, 69 - 72, 86, 87, 94, 128, 159, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову ВО ДРВ ДАІ м. Суми серії ВМ № 039858 від 21.04.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. з закриттям провадження у справі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Сторони мають право оскаржити постанову в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Краснопільський районний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. І. Косар