Номер провадження: 22-ц/785/6602/15
Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.
Доповідач Вадовська Л. М.
24.12.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М.,
суддів - Ващенко Л.Г.,
Плавич Н.Д.,
при секретарі - Коноваленко Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі ліквідатора до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 3 червня 2015 року, -
Позивач ПАТ «Дельта Банк», звернувшись 15 травня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між ТОВ «Український промисловий банк» та позичальником ОСОБА_3 укладено кредитний договір №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року, за яким надано відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 57000,00 доларів США під 14,0% річних на строк до 9 серпня 2014 року. В подальшому до кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року було внесено зміни та доповнення договором №30/1 від 21 липня 2008 року, договором №30/2 від 12 жовтня 2009 року, договором №30/3 від 12 жовтня 2009 року відповідно до яких, зокрема, зменшено ліміт кредитування, визначено дату повернення кредиту 9 серпня 2016 року. Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ТОВ «Український промисловий банк» та поручителем ОСОБА_4 укладено договір поруки №30/Zпор-07-02 від 10 серпня 2007 року. Посилаючись на договір від 30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України про передачу активів та кредитних зобов'язання ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», зокрема, права вимоги за кредитним договором №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року, невиконання зобов'язань за кредитним договором, позивач ПАТ «Дельта Банк» просив стягнути солідарно з позичальника ОСОБА_3, поручителя ОСОБА_4 заборгованість станом на 10 квітня 2014 року за кредитним договором в загальній сумі 454494,69 грн., стягнути судові витрати (а.с.2-5).
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала (а.с.100-101).
Відповідач ОСОБА_4 пояснень, заперечень суду першої інстанції не надала.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 3 червня 2015 року позов задоволено (а.с.176-178).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Підставою виникнення зобов'язальних відносин, зокрема, є договір (ч.2 ст.509 ЦК України). Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, визначених статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ч.1 ст.553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).
Встановлено, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року, за яким на споживчі цілі надано кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті лімітом кредитування 57000,00 доларів США зі сплатою 14,0% річних за користування коштами на строк по 9 серпня 2014 року (п.1). За умовами договору надання кредиту підлягало здійсненню за письмовою заявою позичальника шляхом видачі готівкових коштів через касу банку та/або безготівкового перерахування на рахунок позичальника за зазначеними в заяві реквізитами та/або на рахунок контрагента (п.2.3); повернення кредиту та сплата процентів за користування коштами підлягали здійсненню позичальником згідно графіку зменшення ліміту кредитування (повернення заборгованості за кредитом) у валюті, в якій кредит надано (п.п.2.6-2.8); банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за фактичний період користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або поручителями умов цього договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором (п.4.3.4, 6.2); у разі невиконання позичальником вимоги про дострокове виконання зобов'язань за цим договором у встановлений строк банк має право стягнути примусово всю заборгованість (п.6.3); сторони погодили, що всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у разі якщо вини здійснені в письмовій формі за підписом уповноваженого представника банку/підписом позичальника, тобто сторони, що відправила повідомлення, засвідченої печаткою (для повідомлень банку) та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами, зазначеними в цьому договорі, а у випадку передбаченому п.4.2.4 за адресою позичальника, зазначеною у відповідному повідомленні; датою надіслання таких повідомлень вважатиметься дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника (п.7.11) (а.с.6-12, 15-19).
До кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року було внесено зміни та доповнення договором №30/1 від 21 липня 2008 року, договором №30/2 від 12 жовтня 2009 року, договором №30/3 від 12 жовтня 2009 року відповідно до яких, зокрема, зменшено ліміт кредитування, визначено дату повернення кредиту 9 серпня 2016 року (а.с.13-14, 90-92, 128).
Таким чином, на підставі укладеного кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 виникли кредитні правовідносини, передбачені статтею 1054 ЦК України, відповідно до яких банк (кредитодавець) надав грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.
В порядку забезпечення кредитних зобов'язань між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №30/Zпор від 10 серпня 2007 року, за яким ОСОБА_4 поручилась перед банком як кредитором за виконання боржником ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року. Договором про внесення змін та доповнень №1 від 12 жовтня 2009 року до договору поруки №30/Zпор від 10 серпня 2007 року внесено зміни та доповнення, зокрема, щодо зміни ліміту до 40000,00 доларів США та строку кредитування до 9 серпня 2016 року (а.с.22, 117).
Кредитні кошти в сумі 57000,00 доларів США, еквівалентні 287850,00 грн., позичальнику ОСОБА_3 видано 10 серпня 2007 року за заявою від 10 серпня 2007 року №8/64 на видачу готівки (а.с.28, 133зв.).
Згідно розрахунку за кредитним договором №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року заборгованість станом на 10 квітня 2014 року складала за кредитом - 31841,20 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 15529,20 доларів США, за процентами - 6421,03 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за процентами - 373,85 доларів США, а всього заборгованість 38262,23 доларів США, еквівалентних по курсу НБУ 454494,69 грн. (а.с.29, 236).
ОСОБА_3 порушила визначені статтею 526 ЦК України загальні умови виконання зобов'язання, статтю 1054 ЦК України, кредитний договір №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року, допустивши заборгованість по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування коштами, надавши тим самим банку право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати плати за кредит. Оскільки кредитні зобов'язання забезпечено порукою, то факт порушення забезпеченого порукою зобов'язання надало банку право звернення вимоги про стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4
Вимогу від 17 квітня 2014 року про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Дельта Банк»» направлено позичальнику ОСОБА_3 24 квітня 2014 року, поручителю ОСОБА_4 24 квітня 2014 року, що підтверджено датою поштового штемпеля відділення зв'язку відправника (а.с.30-33). Вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань надіслано відповідно до узгоджених сторонами кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року умов, які передбачають, що всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у разі якщо вини здійснені в письмовій формі за підписом уповноваженого представника банку/підписом позичальника, тобто сторони, що відправила повідомлення, засвідченої печаткою (для повідомлень банку) та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами, зазначеними в цьому договорі, а у випадку передбаченому п.4.2.4 за адресою позичальника, зазначеною у відповідному повідомленні; датою надіслання таких повідомлень вважатиметься дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника (п.7.11) (а.с.6-12).
Позов ПАТ «Дельта Банк» пред'явлено до суду про стягнення кредитної заборгованості з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 15 травня 2014 року (а.с.2-5).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у ПАТ «Дельта Банк» права вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування коштами та стягнення в порядку солідарної відповідальності з позичальника ОСОБА_3 і поручителя ОСОБА_4 кредитної заборгованості в загальній сумі 454494,69 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
Із аналіз наведених норм матеріального права слідує висновок, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки це не впливає на характер, обсяг і порядок виконання боржником своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язання ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п.4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінив ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (став новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно п.4.2 договору до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимагати замість ТОВ «Укрпромбанк» від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема, за кредитним договором №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року та забезпечувальними договорами за цими кредитними зобов'язаннями (а.с.34, 35-39, 40-43, 235, 237-248, 249).
Відповідно частини 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
На виконання вказаної норми матеріального права на адресу ОСОБА_3 було направлено лист з повідомленням про передачу ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним договором №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року, що підтверджено реєстром поштових відправлень (а.с.235).
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 10 квітня 2014 року ОСОБА_3 здійснювала періодичні платежі на користь ПАТ «Дельта Банк» по погашенню кредитної заборгованості, починаючи з березня 2011 року по грудень 2012 року, також особисто зверталась до ПАТ «Дельта Банк» та отримувала письмову відповідь та виписку по особовим рахункам по кредитному договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року за період з 2 серпня 2010 року по 13 вересня 2013 року (лист за вих. №05-1541517 від 17 вересня 2013 року) (а.с.56, 57-66, 67-75, 236).
Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» вимоги законодавства щодо повідомлення позичальника про відступлення прав вимоги новому кредитору не порушені, наявні в справі докази спростовують доводи ОСОБА_3 про необізнаність про відступлення права вимоги АТ «Дельта Банк».
Обставини, якими ОСОБА_3 обґрунтовувала заперечення проти позову, перевірені судом першої інстанції. За клопотанням представника ОСОБА_3 ухвалами суду витребувано з ПАТ «Дельта Банк» документи обліку кредитних операцій, надання та погашення кредиту, документи передачі права вимоги тощо, ПАТ «Дельта Банк» надано кредитну справу №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року (відновлювальна кредитна лінія) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, заведену для видачі кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року на суму ліміту 57000,00 доларів США (а.с.78,124, 127-161).
Із аналізу документів кредитної справи встановлено наступне.
10 серпня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №30/КВ-07, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 57000,00 доларів США з розрахунку 14,0% річних на строк з 10 серпня 2007 року по 9 серпня 2014 року.
21 липня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень №30/1 до кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року, відповідно до якого Розділ 1 «Предмет договору» викладено в новій редакції та Розділ 2 «Умови надання та повернення кредиту, нарахування та сплати процентів і комісій» доповнено п.2.16 «нарахування щомісячної комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно у валюті кредиту (для кредитів у іноземній валюті) або у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день нарахування. Нарахована комісія сплачується позичальником у національній валюті по 20 число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем її нарахування та одночасно з остаточним поверненням кредиту».
12 жовтня 2009 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень №30/2 до кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року, відповідно до умов якого Розділ 1 «Предмет договору» викладено у новій редакції та Додаток №1 до кредитного договору викладено в новій редакції.
Також 12 жовтня 2009 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень №30/3 до кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року, відповідно до умов якого встановлено графік погашення позичальником простроченої заборгованості у розмірі 3487,71 доларів США.
Вказані договори в матеріалах справи наявні та враховані при розрахунку заборгованості, відтак, посилання ОСОБА_3 в цій частині безпідставні.
ОСОБА_3 посилається на сплачені нею суми погашень за період з 11 березня 2011 року по 11 грудня 2012 року, надає квитанції на підтвердження плат на загальну суму 24749,00 доларів США, однак безпідставно вважає, що ці кошти не враховано в розрахунку заборгованості.
Так, ПАТ «Дельта Банк» надано за кредитним договором №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року розрахунок заборгованості станом на 10 квітня 2014 року, в якому відображені всі погашення за кредитним договором, здійснені з 1 липня 2010 року, такі погашення повністю співпадають з тими, що надала ОСОБА_3
Відповідно до умов договору про внесення змін та доповнень №30/2 від 12 жовтня 2009 року сторони домовились викласти Додаток №1 до кредитного договору у новій редакції, а саме, що ОСОБА_3 повинна сплачувати щомісячний мінімальний розмір повернення кредиту, рівний 564,00 доларів США.
Згідно п.2.7 кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.
Таким чином, загальний щомісячний платіж погашення заборгованості за кредитним договором складається з мінімального платежу по кредиту у розмірі 564,00 доларів США + проценти, нараховані на фактичну заборгованість по кредиту. Доводи ОСОБА_3 в тій частині, що щомісячно мала сплачувати лише 564,00 доларів США, помилкові.
Відповідно до п.4.2.2 кредитного договору №30/КВ-07 від 10 серпня 2007 року грошові кошти на виконання зобов'язань, передбачених цим договором, підлягали спрямуванню в наступній черговості: на сплату прострочених процентів за користування кредитом; на сплату прострочених комісій, якщо їх сплата передбачена умовами цього договору; на сплату простроченої заборгованості по кредиту; на сплату нарахованих процентів за користування кредитом; на сплату комісій, якщо їх сплата передбачена умовами цього договору; на сплату строкової заборгованості по кредиту; на сплату штрафних санкцій; на сплату інших платежів за цим договором; на дострокове повернення заборгованості по кредиту.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 1 липня 2010 року ОСОБА_3 мала заборгованість за тілом кредиту 40000,00 доларів США, прострочені відсотки 2885,45 доларів США, прострочену заборгованість за тілом кредиту 973,19 доларів США. Починаючи з березня 2011 року по жовтень 2011 року сплачені ОСОБА_3 грошові кошти були зараховані на погашення прострочених процентів за користування кредитом (з 07.2010 р. по 09.2011 р.). Починаючи з жовтня 2011 року по грудень 2012 року сплачені ОСОБА_3 грошові кошти частково зараховувалися на прострочену заборгованість по кредиту та частково зараховувалися на погашення процентів за користування кредитом. Оскільки у ОСОБА_3 наявна прострочена заборгованість за кредитом, яка погашається в першу чергу, заборгованість за тілом кредиту не погашалась, тому прострочена заборгованість за кредитом збільшувалась на щомісячний мінімальний платіж (564,00 доларів США).
Таким чином, сума 16996,00 доларів США, яку ОСОБА_3 вважає такою, що залишилася до сплати, є неправильною, оскільки ця сума визначена нею без врахування наявності по кредиту прострочених процентів, процентів за користування кредитом, простроченої заборгованості за кредитом тощо.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх доводів та заперечень. Докази мають бути належними та допустимими. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ПАТ «Дельта Банк» заявлені вимоги доведено належними та допустимими доказами, інформація, що відображена в розрахунку заборгованості станом на 10 квітня 2014 року не викликає сумнівів, крім того, підтверджується документами про сплату, наданими ОСОБА_3 Натомість ОСОБА_3 на надано доказів, які б спростовували правильність проведеного банком розрахунку заборгованості, крім того, неврахування нею передбаченої кредитним договором черговості спрямування сплачених на виконання кредитних зобов'язань грошових коштів є неправильним.
Правові підстави для ухвалення нового рішення про відмову в позові відсутні.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2 жовтня 2015 року прийнято рішення №181 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» строком на 2 роки з 5 жовтня 2015 року до 4 жовтня 2017 року включно.
Таким чином, позивач ПАТ «Дельта Банк» підлягає зазначенню в особі ліквідатора.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 3 червня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі ліквідатора до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Л.Г.Ващенко
Н.Д.Плавич