Справа № 521/17240/14-ц
Провадження №2/521/1026/15
02.04.2015 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Леонова О.С.,
при секретарі - Бондаренко О.М.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, витребування автомобіля із чужого незаконного володіння та стягнення грошової компенсації вартості частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,
30.09.2014 р. позивач ОСОБА_2 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки у праві спільної сумісної власності.
17.03.2015 р. позивач ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги та просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля «Toyota Corolla», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, укладений 19.08.2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через ТОВ «Техно-Тест», витребувати у ОСОБА_5 автомобіль «Toyota Corolla», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2 та повернути його ОСОБА_3, скасувати реєстрацію «Toyota Corolla», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2 за ОСОБА_5, відновивши реєстрацію права власності на даний автомобіль за ОСОБА_3, з метою встановлення дійсної вартості автомобіля «Toyota Corolla», 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_2, стягнути з ОСОБА_3 на її користь компенсацію вартості ? частки у праві спільної власності на автомобіль «Toyota Corolla», 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнути з відповідачів судові витрати.
02.04.2015 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірний автомобіль «Toyota Corolla», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію СХХ 453591, який з 17.10.2014 року перереєстровано на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 передати спірний автомобіль «Toyota Corolla», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію СХХ 453591 на зберігання позивачу ОСОБА_2.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Свою заяву представник Позивача мотивує посилаючись на наступні обставини: позивачка перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_3, шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси 05.03.2012 року. В період знаходження у шлюбі та ведення спільного господарства подружжям в 2008 році було придбано автомобіль «Toyota Corolla», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2. 23.07.2008 року ОСОБА_3 було зареєстровано вказаний автомобіль на своє ім'я в РЕВ-1 при УДАЇГУМВС України в Одеській області та отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВНС 152472. Всупереч зазначеним нормам, ОСОБА_3 без погодження з позивачем було відчужено даний автомобіль. В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив, що автомобіль було ним продано невідомій раніше особі, з якою він відношення не підтримує та про подальшу долю автомобілю йому нічного не відомо. В той же час ОСОБА_3 продовжує користуватись спірним автомобілем, який 17.10.2014 року було переоформлено на ім'я його рідної сестри ОСОБА_5, що свідчить про фіктивність вказаних правочинів, та намагання відповідача ввести суд в оману, щодо дійсної вартості автомобілю.
Викладене підтверджує факт, що ОСОБА_3 вже вжито заходів, спрямованих на ускладнення та навіть унеможливлення виконання рішення суду шляхом переоформлення спірного автомобілю на користь третіх осіб.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судове засідання сторони не викликались.
Відповідно до листа №42\1-3327 від 23.12.2014 року Центру №1 з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Одеси, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області, за базою даних АІС „Автомобіль" УДАІ ГУМВС України в Одеській області та національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України, станом на 16.12.2014р., автомобіль «Тоуоtа Согоllа», 2000 р.в., кузов № JT153ZЕВ100037422, зареєстровано 17.10.2014р. на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_1. На автомобіль НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію СХХ 453591. На даний час автомобіль «Тоуоtа Согоllа», 2000 р.в., кузов № JT153ZЕВ100037422 значиться на обліку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 4 зазначеної постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У порушення вимог ст. 151 ЦПК України у заяві не обґрунтовано необхідності застосування забезпечення позову у вигляді зобов'язання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передати спірний автомобіль «Toyota Corolla», 2000 року випуску, на зберігання позивачу ОСОБА_2, та не надано доказів, які дають підстави вважати, що внаслідок дій відповідачів по експлуатації зазначеного автомобіля може бути утруднене або неможливе виконання рішення суду, тому в цій частині заяві слід відмовити.
Щодо вимог про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль, то враховуючи вищевикладене у суду є підстави вважати, що при виконанні рішення суду можуть виникнути складнощі, а відповідач може вжити заходів, щоб рішення суду не було виконане (перепродати майно), тому виникає необхідність в невідкладних заходах по забезпеченню позову.
Таким чином, оскільки заявлена вимога про накладення арешту на автомобіль відповідає вимогам ЦПК України щодо підстав та порядку забезпечення позову, суд вважає необхідним частково задовольнити заяву про забезпечення позову, в частині арешту зазначеного майна.
Керуючись ч.3 ст.151, ч.1 п.1.ст.152, ст.153 ЦПК України, суд,-
Заяву про забезпечення поданого позову задовольнити частково.
Накласти арешт на наступне майно, належне відповідачу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_5):
· автомобіль «Toyota Corolla», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію СХХ 453591, який з 17.10.2014 року перереєстровано ВРУР № 1 м. Одеси на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Копію ухвали негайно направити заявнику та заінтересованим у справі особам, а також в компетентні установи для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя Леонова О.С.