Справа № 521/17399/15-ц
Провадження №521/6570/15
про залишення позовної заяви без руху
"28" жовтня 2015 р.суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гранін В.Л. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 Яшайєвна до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, -
Позивача через пошту подав до суду позов про визнання договору дарування кв. 21, буд. 8 по вул Люстдорфска дорога в м. Одесі квартири недійсним, який укладено 22.12.2011 року між нею та відповідачами. Вказує, що надалі відповідачі зобов'язались передати їй у дар іншу квартиру (яку в позові не вказує), однак своє зобов'язання не виконали.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме:
- до позовної заяви додані тільки квитанція про оплату судового збору (в одному екземплярі) та копія договору дарування, будь - яких інших документів до справи не додано і немає посилання на докази в обґрунтування позову, так не указано, якими саме доказами підтверджується те, що між сторонами була угода про укладення двох договорів, при тому, що позивачка указує, що договір дарування уклала добровільно, однак у неї не було вільного волевиявлення на укладення саме договору дарування. Не вказала свого місця реєстрації (і не додала копію паспорта), при тому, що вказує на відсутність у неї іншого місця проживання. А згідно договору та позову вона проживає в кв. 20 цього ж будинку (на яку згідно рішення Малиновського суду визнано право власності за нею в 2010 році).
Залишаючи позовну заяву без руху вважаю на необхідне роз'яснити, що зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (с.16 ЦК України). Разом з тим, позивачем не конкретизовано підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав), а також не зазначені докази, що підтверджують саме кожну обставину (ст. 119 ЦПК України).
Так як зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (с.16 ЦК України) не указано якими саме діями з посиланням на докази цього відповідачі порушили права позивача і чому вона звернулась до суду через чотири роки після укладання договору дарування. Не роз'яснено, просить особа чи ні застосувати наслідки недійсності правочину чи витребувати майно, при тому, що в позові посилається на наслідки недійсного правочини. Який конкретно обраний спосіб захисту позивачем не роз'яснено, що він зобов'язаний зробити з урахуванням вимог Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року. Позивач в позові посилається тільки на ст.ст. 203, 215 ЦК України в яких вказано на загальні підстави для визнання недійсним правочину. І кожна має свою особливість. А позовні вимоги повинні бути викладені конкретно з вказівкою на підстави позову і посиланням на конкретні докази в підтвердження підстав позову (ст.ст. 229, 230, 234, 235 ЦК України та ін.) і кожної обставини, якою позивач обґрунтовує свої вимоги і наявність підстав для звільнення від доказування.
Таким чином, позивачем взагалі не зазначено, якими діями відповідач порушив, не визнає чи оспорює його права. Посилання позивача на загальні правила статей 203 та 215 ЦК України без будь якої конкретизації, є частково незрозумілими, а тому підлягають більш глибокому розкриттю;
- в самому позові не роз'яснено хто зараз користується, проживає і зареєстрований в спірній квартирі.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 Яшайєвна до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви на протязі п'яти днів з дня отримання ухвали. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя