Справа №2-1510/10 16.09.2010 16.09.2010 16.09.2010
Провадження №22ц-7039/10
16 вересня 2010 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Данилової О.О.,
суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
розглянувши у відсутності сторін у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва Миколаївської області від 3 червня 2010 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Позивач зазначав, що 26 грудня 2008 року на вул. Потьомкінській біля будинку №98 у м. Миколаєві з вини водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цього пошкоджено автомобіль позивача марки “Мерседес Бенц» д/н НОМЕР_2, яким керував позивач. Вартість ремонтних робіт складала 41927 грн., додаткові витрати - 427 грн. 05 коп.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від відшкодування шкоди, заподіяної його майну, та цими діями завдає йому моральні страждання, ОСОБА_2 просив стягнути 43854 грн. 14 коп. майнової шкоди, в тому числі витрати на правову допомогу, та 25000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 3 червня 2010 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 стягнуто 41927 грн. 09 коп., 5000 грн. моральної шкоди та 1124 грн. 09 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, посилаючись на недоведеність розміру майнової шкоди та завдання моральної шкоди, просив рішення скасувати та відмовити ОСОБА_2 в позові.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Покладаючи на відповідача ОСОБА_1 обов'язок щодо відшкодування шкоди ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з доведеності вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді і, як наслідок, у заподіянні шкоди майну позивача.
Факт винної поведінки ОСОБА_1, а саме порушення пунктів 2.3-б та 10.1 Правил дорожнього руху підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АА№ 978024, протоколом та схемою огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.12.08 року ( а.с.15-17), постановою апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2009 року про визнання винним у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 т( а.с.14). Цей факт в суді першої інстанції відповідач не заперечував.
За наявністю таких обставин ОСОБА_1 має відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі відповідно до правил статей 1166, 1188 ЦК України.
При визначенні розміру відшкодування суд першої інстанції виходив з доказів, наданих позивачем, а саме протоколу огляду транспортного засобу від 17 лютого 2009 року ( а.с.8), висновком спеціаліста по визначенню розміру майнової шкоди № 843 від 27 лютого 2009 року ( а.с.6-11), рахунком №65 від 9 червня 2009 року ( а.с.23), актом прийому-передачі виконаних робіт від 22 липня 2009 року( а.с.23), накидною та квитанцією від 1 червня 2009 року ( а.с.24, 26). Вартість відновлювального ремонту складає 41 927 грн. 09 коп.
Додаткові витрати складаються з оплати роботи спеціаліста - 375 грн.60 коп., касове обслуговування - 5 грн. та поштові витрати на виклик відповідача - 46 грн.45 коп., а всього 427 грн. 05 коп.
Отже, розмір майнової шкоди, завданої протиправними діями ОСОБА_1, складає 42354 грн.14 коп . ( 41927 грн. 09 коп. та 427 грн.05 коп.)
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта про те, що вартість відновлювального ремонту не може визначатись за висновком спеціаліста ( а.с. 6-11). Відповідно до ст.64 ЦПК України висновок спеціаліста є письмовим доказом, і таким засобом доказування, яким також, поряд з висновком експерта, може бути підтверджено розмір заподіяної шкоди. Проведення авто-товарознавчої експертизи по справі неможливо ( а.с.46).
До того ж, будь-яких доказів того, що дійсні витрати позивача є меншими, ніж зазначено спеціалістом, ОСОБА_1 суду не надав.
Разом з тим, вірно визначивши суми, які підлягають відшкодуванню, суд помилково відніс деякі з них до судових витрат.
Отже рішення суду в частині відшкодування майнової шкоди підлягає зміні.
Не можна в повній мірі погодитись і з розміром відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи ті обставини, що діяльність сторін пов'язана з використанням джерел підвищеної небезпеки і шкода майну позивача завдана внаслідок їх взаємодії, конкретні обставини дорожньо-транспортної пригоди, ступень вини відповідача та характер негативних наслідків, а також виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір відшкодування до 1000 грн.
Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 червня 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 42354 грн.14 коп. майнової шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 682 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді: