Справа № 739/1943/15-к
Провадження № 1-кс/739/337/15
про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження
"29" грудня 2015 р. м. Новгород-Сіверський
Слідчий суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю: прокурора- ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
старшого слідчого - ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в м.Новгород-Сіверський Чернігівської області скаргу представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 07 грудня 2015 року -
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в інтересах потерпілого ОСОБА_6 зі скаргою на постанову старшого слідчого Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 07 грудня 2015 року, в якій просить скасувати вищезазначену постанову про закриття кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260230000250 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.І ст. 125 КК України , оскільки вважає, що вона є немотивованою та незаконною
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив скаргу задовольнити та скасувати постанову про закриття кримінального провадження .
В судовому засіданні прокурор висловився проти задоволення скарги адвоката, щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження, вважає її законною та обгрунтованою.
В судовому засіданні старший слідчий Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 просив суд відмовити в задоволенні скасування постанови, так як досудове слідство проведено об'єктивно і в повному обсязі.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, думку прокурора та слідчого, які заперечували проти задоволення скарги на постанову про закриття кримінального провадження, перевіривши матеріали справи та дослідивши матеріали про закриття кримінального провадження, приходить до висновку про задоволення скаргу щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що за зверненням ОСОБА_7 було заведене кримінальне провадження та внесенні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується Витягом з кримінального провадження № 12013260230000250 від 16.11.2013 року, правова кваліфікація: стаття 125 ч. 1 КК України. Постановою старшого слідчого Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 від 07 грудня 2015 року було закрито кримінальне провадження за № 12013260230000250 у зв'язку з відсутністю в діях осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України. Згідно ст. 303 КГЖ України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. Стаття 304 КГЖ України встановлює, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У відповідності до вимогст. 110 КПК України зміст мотивувальної частини постанови слідчого повинен містити відомості про. обставини, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обгрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Дослідивши матеріали кримінального провадження та заслухавши доводи адвоката, прокурора та слідчого, суд приходить до висновку, що слідчим під час проведення досудового слідства та винесення постанови про закриття кримінального провадження не було дана юридична оцінка показам свідків . З матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню проводяться значний час , неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження про те вони скасовувались слідчим суддею або прокурором. Слідчим після проведення всіх необхідних слідчих дій ОСОБА_8 тричі в 2015 році підготовлено проекти повідомлення про підозру в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч,2 ст. 125 КК України, де зазначено встановлення наявних достатніх доказів, для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст.ст.42.276.277.278 УПК України, про те вони повернуті без погодження прокурором з вказівкою для проведення подальшого досудового розслідування. Викладена в мотивувальній частині постанови посилання слідчого на висновок експертизи від 16.05.2014 року №108 , щодо того, що не виключається можливість отримання ОСОБА_6 тілесного ушкодження з власної необережності, відсутності незацікавлених свідків є однобічним, оскільки з висновку вищезазначеної експертизи вбачається, що в потерпілого мались тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми зі струсом головного мозку, синець, садно під лівим оком, які виникли від дії тупих предметів за механізмами удару, струсу, тертя., також комісія експертів вважає можливим утворення описаної вище черепно-мозкової травми внаслідок нанесення удару кулаком в область голови (ділянка лівого ока.) Разом з тим, слідчим не прийнято до уваги висновок експерта №12 від 30 січня 2014 року де зазначено, що виявлені тілесні ушкодження на тілі гр. ОСОБА_9 могли утворитись в результаті нанесення удару кулаком руки в область голови, та виявлені тілесні ушкодження не могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту. Більш того, слідчим залишено поза увагою пояснення свідка ОСОБА_10 щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, (т.2. а.с. к.п. 140-142). Також слідчий, не надав критичної оцінки показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , які перебувають в родинних відносинах і в основу постанови про закриття кримінального провадження взяв їх покази та показання свідка ОСОБА_12 , який є зацікавленою особою, та не спростувавши утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 від дій ОСОБА_8 що суперечить висновку судово-медичної експертизи. Відповідно до вимог ст.91 КГЖ України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов'язок доказування вказаних обставин за вимогами статті 92 згаданого Кодексу, за винятком доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Викладене вказує на те, що слідчим такі вимоги закону в повному обсязі виконані не були і що на переконання слідчого судді не давало йому підстав для закриття кримінального провадження за відсутності в діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. . 125 КК України. Викладене також дає суду підстави стверджувати про однобічність проведеного досудового розслідування. Обставини кримінального провадження, передбачені ст.91 КПК України, залишаються бути нез'ясованими у повному обсязі, слідством не надано ґрунтовної оцінки кожному отриманому доказу зокрема з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, та сукупності зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв'язку, у зв'язку із чим оскаржувана постанова не може вважатися законною та підлягає скасуванню, що узгоджується з положеннями ст.307 КПК України. Під час досудового розслідування кримінального провадження органу досудового слідства необхідно більш вимогливо поставитися до виконання вимог ст.ст. 91, 92, 99 КПК України щодо збирання та послідуючої оцінки отриманих у кримінальному провадженні доказів з дотриманням вимог статті 94 вказаного Кодексу (Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.) з огляду на викладені у даній постанові виявлені порушення при провадженні досудового розслідування. З таких підстав слідчий суддя вважає, що слідчий органу досудового розслідування невірно визначився з правовою оцінкою щодо відсутності складу злочину в будь яких осіб, без ретельного з'ясування всіх обставин, що послужило передчасним винесення постанови про закриття кримінального правопорушення, в зв'язку з цим, постанову про закриття кримінального провадження слід скасувати.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, - У Х В А Л И В:
Скаргу представника потерпілого -адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 07 грудня 2015 року-задовольнити.
Постанову старшого слідчого Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 від 07 грудня 2015 року про закриття кримінального провадження №12013260230000250- скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1