Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/1029/15-ц
Провадження № 2/670/26/16
05 січня 2016 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Потапова О.О.,
з участю секретаря Навроцької Ю.С.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в залі суду смт. Віньківці за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_2, третя особа - Віньковецьке районне управління юстиції (реєстраційна служба) про визнання права власності на фермерське господарство та права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Віньковецької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_2. Позивач просить визнати право власності на селянське (фермерське) господарство «Мрія», розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та право користування земельною ділянкою розміром 8,4 га, розташованою на території Віньковецької селищної ради Хмельницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.
Також просить визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_1, виданий виконавчим комітетом Віньковецької районної ради народних депутатів в 1993 році на ім'я ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкоємицею батька відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України була ОСОБА_3, яка фактично спадщину прийняла, проте своїх спадкових прав не оформила і ІНФОРМАЦІЯ_3 року теж померла. Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті є позивач та його брат відповідач - ОСОБА_2.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину ними прийнято шляхом звернення із заявою до нотаріальної контори, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідно до статей 1269, 1270 ЦК України. Свідоцтвом про право на спадщину частину спадкового майна він оформив. Але він отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на Селянське (фермерське) господарство «Мрія» у зв'язку з відсутністю визначеного статутного капіталу.
Також Державним актом на право користування землею № 042630 від 1993 року посвідчується право ОСОБА_4 на безстрокове та безоплатне користування земельною ділянкою площею 8,4 га, що розташована на території Віньковецької селищної ради Хмельницької області, яка являється матеріальною основою фермерського господарства, оскільки надана батьку позивача саме для ведення фермерського господарства.
У судове засідання сторони, будучи повідомленими належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з'явились.
Позивач надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати без його участі, позов задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_2 надав письмову заяву, якою просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнає.
Відповідач - Віньковецька селищна рада також надала в канцелярію суду заяву, в якій просять розглядати справу без участі її представника, вимоги визнають.
Справа розглянута у відсутності сторін відповідно до вимог ст. 169 ч.2, 158 ч.2, п. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши надані письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємного зв'язку, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 являлися батьками ОСОБА_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_2, видане 08.08.1957 року, актовий запис № 69). ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно до довідки Віньковецької селищної ради № 3086 від 05.11.2015 року проживали у АДРЕСА_1. 19 березня 1993 року (свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3) зареєстровано Селянське (фермерське) господарство «Мрія», розташоване за адресою: НОМЕР_4 Також Державним актом на право користування землею № 042630 від 1993 року посвідчується право ОСОБА_4 на безстрокове та безоплатне користування земельною ділянкою площею 8,4 га, що розташована на території Віньковецької селищної ради Хмельницької області.
Після смерті ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5, видане Віньковецьким відділом РАЦС Хмельницької області, актовий запис № 74) його спадкоємицею відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України була ОСОБА_3, яка фактично спадщину прийняла, проте своїх спадкових прав не оформила. Після смерті ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6, видане відділом ДРАЦС РС Віньковецького РУЮ у Хмельницькій області, актовий запис № 50) відкрилася спадщина.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються спадкоємцями майна за законом після смерті матері ОСОБА_3 Спадщину вони прийняли шляхом звернення із заявою до нотаріальної контори. Частину майна позивач оформив, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.06.2015 року. Його брат - ОСОБА_3 іван Петрович не висуває свої вимоги щодо спадщини, що підтвердив заявою, направленою в канцелярію суду.
Селянське (фермерське) господарство «Мрія» не ліквідовано, продовжує свою діяльність. Спадкоємець планує і надалі проводити господарську діяльність, проте неможе одержати свідоцтво про право на спадщину. Стаття 32 Закону України «Про фермерське господарство» передбачає, що держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства.
Відповідно до ст. ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. ст. 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст.19 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», в редакції 1991 року (нормативний акт, що діяв на момент створення СФГ «Мрія») визначає, що успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України. Такі ж самі вимоги щодо успадкування майна фермерського господарства містяться в ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», а ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» визначає, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Так, згідно ст.7 Земельного Кодексу України в редакції 13.03.1992 року, який діяв на момент виникнення у ОСОБА_4 права землекористування, в постійне користування земля передавалась Радами народних депутатів із земель, які знаходяться в державній власності громадянам України для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Нормою ст..23 ЗК України (в редакції 1992 року) визначено, що документом, який підтверджує право на земельну ділянку є державний акт.
Отже, до складу майна селянського (фермерського) господарства «Мрія» входить право постійного користування земельною ділянкою площею 8,4 га, що розташована на території Віньковецької селищної ради Хмельницької області і надана для ведення селянського фермерського господарства «Мрія». Ст. 27 ЗК України УРСР, що діяла на момент надання ОСОБА_4 земельної ділянки у постійне користування, визначає вичерпний перелік підстав для припинення права користування нею. Смерть землекористувача земельної ділянки не припиняє права користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
За таких обставин, зважаючи, що право користування земельною ділянкою підтверджене Державним актом на право постійного користування (відповідно до ч.3 ст. 126 Земельного кодексу України) та з урахуванням положень норм діючого законодавства про спадкування, за яким до складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, спірна земельна ділянка являється матеріальною основою фермерського господарства, оскільки земельна ділянка надана ОСОБА_4 саме для ведення фермерського господарства.
ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину і набула права постійного користування на вказану вище земельну ділянку в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, але не здійснила державної реєстрації у встановленому законом порядку - померла.
Позивач, як син ОСОБА_3, в силу ст. ст. 1269, 1270 ЦК України після смерті матері вчасно вступив у права спадкоємця та набув їх, але не може одержати свідоцтво про право на спадщину через відмову нотаріуса, зазначену в постанові від 11.07.2015 року, що обмежує його право як спадкоємця, оговорене ст.. 1296 ЦК України, а тому вимога його підлягає задоволенню.
Виходячи з того, що ОСОБА_3 юридично не оформила права спадкоємця після смерті чоловіка, то закріплена за ОСОБА_4 спадкова маса передається позивачу.
Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Вказана норма кореспондується із ст. 152 ЗК України, відповідно до якої, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину через відмову нотаріуса у його видачі (постанова від 11.07.2015 року) не позбавляє спадкоємця права на спадкову масу, до якої входить державний акт серії НОМЕР_1.
Керуючись ст.ст.15, 16, 21, 1216-1218, 1223, 1296 ЦК України, ст.ст. 5, 19, 35 Закону України «Про фермерське господарство», ст. ст.8,10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом право власності на селянське (фермерське) господарство «Мрія», ідентифікацій код НОМЕР_7, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом право постійного користування земельною ділянкою розміром 8,4 га, розташованою на території Віньковецької селищної ради Хмельницької області відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Віньковецької районної ради народних депутатів 1993 року ОСОБА_4.
Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_1, виданий виконавчим комітетом Віньковецької районної ради народних депутатів 1993 року на ім'я ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Право на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом 10 днів після отримання копії цього рішення через Віньковецький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя О.О. Потапов