05 січня 2016 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів секретар судового засідання учасники судового провадження: прокурор адвокат обвинуваченийОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015260150000367 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою неповною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого сезонним робітником Снячівської ЗОШ оператором котельні, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від «21» жовтня 2015 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у вигляді сім років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Відбування покарання зараховано з моменту затримання - 28.07.2015 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено обрану - тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 2210,88 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що 26 липня КП №11-кп/794/11/16 р. Головуючий у І інстанції ОСОБА_8
Категорія ч.2 ст.121 КК України Доповідач ОСОБА_1
2015 року близько 21:00 год. знаходячись в приміщенні житлового будинку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході конфлікту, який виник між ним та ОСОБА_9 на грунті довготривалих неприязних відносин, обумовлених неодноразовим вчиненням останнім дрібних крадіжок майна обвинуваченого, умисно, протиправно, з достатньою силою наніс ОСОБА_9 не менше двадцяти чотирьох цілеспрямованих ударів кулаками рук та ногами взутими в область голови та тулубу, чим спричинив ОСОБА_9 наступні тілесні ушкодження: синці: по передній поверхні грудної клітки зліва в проекції 3-4-го ребер; по правій боковій поверхні живота з переходом на реберну дугу, по середньо-акселярній лінії;на грудній клітці в проекції 3-4-го ребер справа по середньо-акселярній лінії, крововиливи в м'які тканини живота по правій боковій поверхні; по передньо-внутрішній поверхні всього лівого плеча; в середній третині по задній поверхні лівого плеча; по задній поверхні у верхній третині лівого передпліччя; по тильній поверхні лівої руки в проекції основи вказівного пальця; в лівій пара орбітальній ділянці з переходом на ліву скроневу та ліву лобну ділянки; в правій пара орбітальній ділянці; на лівій спинці носу; на лівій щоці з переходом на верхню губу зліва; на нижній губі зліва; по передній поверхні правого плечового суглобу; крововиливи в м'які тканини волосяної частини голови з боку внутрішньої поверхні в лівій тьмяно-скроневій ділянці; тотальний крововилив в склеру правого ока; рани: в середній третині верхньої лівої повіки; по внутрішньому краю лівого ока з переходом на внутрішній край лівої надбрівної дуги; у верхній третині перенісся; в лівій скроневій ділянці волосяної частини голови; в лівій лобній ділянці; в ділянці носо-губного трикутника зліва; на підборіді справа по зовнішньому краю правого ока; на рівні середньої третини правої повіки; злам кісток носу; злам по тіло-ріжковому з'єднанню лівого нижнього ріжка, щитоподібного хряща; злами ребер; з 2-го по 12-те ребро зліва; з 2-го по 6-те ребро справа по середньо-ключічній лінії; з 9-го по 12-те ребро справа по задньо-підпахвовій лінії; крововиливи довкола всіх вище зазначених зламів; під капсульний розрив правої долі печінки по задній поверхні, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою «небезпечні для життя».
Після цього, ОСОБА_7 покинув місце пригоди, а ОСОБА_9 залишився в приміщенні власного будинку, де 26 липня 2015 року від травматичного шоку, який розвинувся як ускладнення отриманої при житті закритої тупої травми грудної клітки з чисельними зламами ребер настала його смерть.
На вказаний вирок захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_6 подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок районного суду змінити та пом'якшити покарання ОСОБА_7 із застосуванням щодо нього ст. 69 КК України.
Крім того, в суді апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання зарахувати ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення по даному кримінальному провадженню у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, думку обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, надавши обвинуваченому слово в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження та з'ясувавши доводи апеляції та клопотання, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а клопотання адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Справу судом першої інстанції розглянуто в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, а тому відповідно до ст. 404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
Районний суд, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до вимог ст. 349 КПК України, допитавши обвинуваченого по справі, дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, оскільки останній своїми діями скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Що стосується міри покарання, яка обрана обвинуваченому ОСОБА_7 та про яку апелюється у кримінальному провадженні, то вона обрана йому згідно загальних принципів ст.ст. 65 - 67 КК України.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
У відповідності до вимог ст. 12 КК України, злочин скоєний ОСОБА_7 , відноситься до категорії тяжких злочинів.
При обранні ОСОБА_7 виду та міри покарання суд, у відповідності до правил ст.65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, щире каяття у вчиненому, сприяння у його розкритті та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, вважає, що суд першої інстанції вірно прийняв до уваги те, що ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів та те, що він раніше не судимий, по місцю проживання Снячівською сільською Радою характеризується негативно, є особою схильною до зловживання спиртними напоями та здійснення насильницьких дій в сім'ї. Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку та належним чином мотивував, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і обрав ту міру покарання, яка за санкцією ч.2 ст. 121 КК України є мінімальною, а саме позбавлення волі, яка необхідна і достатня для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
Обставини справи судом з'ясовано повно і об'єктивно. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону передбачених ст. 409 КПК України, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
26 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)», яким ч.5 ст. 72 КК України передбачено: зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_7 ст. 69 КК України та пом'якшення обраного обвинуваченому судом покарання, апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_6 вважає безпідставною, такою, що задоволенню не підлягає, вирок районного суду в частині призначення покарання є законним і обґрунтованим, а клопотання адвоката слід задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -
Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від «21» жовтня 2015 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання термін його попереднього ув'язнення по даному кримінальному провадженню з 28.07.2015 року по 05.01.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія згідно з оригіналом: суддя