Справа №705/6764/15-к
1-кс/705/10/16
05 січня 2016 року слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Умань клопотання ст.слідчого СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 , що погоджене заступником прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -
Ст.слідчий СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: на 86 гривень (одна купюра 50 грн. ФГ 9397684, три купюри по 10 грн. КИ 3419516, ЗВ 5477630, СЕ 6367117, одна купюра 2 грн. РЄ 5184550, чотири купюри по 1 грн. РЛ 3209466, РБ 3363419, ПВ 6264272, СБ 2748248), 1 євро монетою, викрутку та мобільний телефон «НТС Desire S S510e», ІМЕІ НОМЕР_1 , які на праві власності належать ОСОБА_4 з метою подальшого забезпечення цивільного позову.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ним розслідується вказане кримінальне провадження, тому накладення арешту під час досудового розслідування в кримінальному провадженні на 86 грн., 1 євро, викрутку та мобільний телефон «НТС Desire S S510e», необхідно для тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, оскільки існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом та знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане в рахунок доходів від вчиненого злочину та може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого для забезпечення цивільного позову. Накладення арешту на вказане майно необхідно для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення відчуження. Метою накладення арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.
Дослідивши клопотання та надані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт також може передбачати заборону розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Виходячи з наведеної процесуальної норми Закону, суд переконаний, що арешт може бути накладений на майно, яке належить особі якій повідомлено про підозру, або кримінальне провадження призначено до судового розгляду, і також що арешт доцільно накласти з метою - забезпечення можливої конфіскації майна або забезпечення цивільного позову.
Відповідно до положень ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підстави, у зв'язку з чим потрібно здійснити арешт майна, перелік і види майна, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та ініші матеріали, якими воно обґрунтовується.
Всупереч цього, зміст і мета клопотання суперечать вимогам ст. 170 КПК України, а долучені до нього копії документів не містять вказівки на жодну з підстав наявних у Законі, а саме:
- відсутні докази про пред'явлення фізичній особі підозри у цьому кримінальному провадженні;
- належності підозрюваному або іншим особам, які несуть за нього цивільну відповідальність, майна, на яке пропонується накласти арешт;
- наявність цивільного позову у кримінальному провадженні та цивільного позивача;
- відсутність у санкціях ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 187 КК України, такого виду додаткового покарання, як конфіскація майна.
- відсутність документального підтвердження належності грошових коштів потерпілим по справі;
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на сукупність перерахованих істотних недоліків, слідчим суддею встановлені безумовні переконливі підстави до повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-172, 309, 369-372, 532 КПК України,
Клопотання ст.слідчого СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №12015250250002040, повернути прокурору для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1