№ 2/631/319/15
631/514/15-ц
09 червня 2015 року смт ОСОБА_1
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді Л.А. Марюхни
при секретарі Л.Ф. Великородній
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ Харківгаз, ПАТ Харківгаз: Зміївської філії, Нововодолазької дільниці
про захист прав споживачів,
В Нововодолазький районний суд Харківської області звернулася з позовом ОСОБА_3, в якому зазначила, що вона є абонентом ПАТ Харківгаз: Зміївської філії, Нововодолазької дільниці, особовий рахунок 12741, відповідно до типового договору 12741 від 19.01.2012 року. Відповідно до рахунків за газ за 2014 рік об'єм спожитого позивачем газу становить 2258 куб.м. та ціна визначена відповідачем за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 м.куб. на рік. Нарахування відповідачем за використаний природний газ станом на 01.01.2015 року не відповідає фактичним даним про споживання природного газу, позивачем, споживачем за договором, що порушує право позивача на визначення ціни природного газу при споживанні його в межах 2500 куб.м. Позивач просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості спожитого природного газу відповідно до показань лічильника в об'ємі, що не перевищує 2500 м. куб., зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та проводити нарахування позивачу за використаний природний газ в січня-березні 2015 року, виходячи з показань лічильника спожитого у 2014 році природного газу в об'ємі, що не перевищує 2500 м. куб., стягнути з відповідача на її користь витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 2000 (дві тисячі ) гривень, моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) гривень, витрати по оплаті судового збору в сумі 243,60 (двісті сорок три гривні 60 копійок).
В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, зазначила , що відповідач порушив права ОСОБА_2, як споживача природного газу, неправомірно не провів перерахунок вартості спожитого газу з урахуванням встановлених меж споживання, не надав в установлений термін відповіді на звернення позивача з заявами про проведення перерахунку вартості спожитого газу, порушив умови договору 12741 від 19.01.2012 року про надання населенню послуг з газопостачання. Зазначеними неправомірними діями відповідач по справі спричинив моральну шкоду ОСОБА_2, яку позивач оцінює в 3000,00 гривень . Не вирішення питання в добровільному порядку відповідачем спричинило позивачу матеріальну шкоду, а саме позивач понесла витрати на правову допомогу та сплату судового збору, яку представник позивача вважає також підлягають стягненню з відповідача по справі через неправомірні дії відповідача по справі. Представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача по справі, ПАТ Харківгаз, надав до суду заперечення на позовну заяву про захист прав споживачів, зазначив що належним відповідачем по справі є ПАТ ,,Харківгаз,, , як юридична особа в особі Зміївської філії. В наданих запереченнях відповідач зазначив, що відповідно до Правил надання послуг населенню з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246, визначення річного обсягу використання природного газу здійснюється шляхом додавання обсягу використаного природного газу згідно з показниками лічильника у грудні попереднього року та розрахункового обсягу використання природного газу за не обліковані дні грудня у разі не зняття показників лічильника газопостачальним підприємством станом на 01 січня. Обґрунтовуючи неправомірність позовної вимоги представник відповідача посилався на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики /НКРЕ/ № 466/16/47-13 від 16.01.2013 року, в якому зазначено, що визначення річного обсягу використаного споживачем природного газу у попередньому році, з метою застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживача та проведення станом на 01 січня перерахунку оплати вартості використаного споживачем природного газу, має здійснюватись виключно з урахуванням контрольних показів лічильника газу, знятих представником газопостачального підприємства під підпис абонента. Представник відповідача зазначив, що в домоволодінні ОСОБА_2 в грудні 2013 року, січні 2014 року, січні 2015 року не були зняті контрольні показання лічильника природного газу під підпис абонента, тому Зміївська філія ПАТ ,,Харківгаз,, не в змозі розрахувати обсяг спожитого природного газу за 2014 рік. Представник позивача також заперечував проти стягнення витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, посилаючись на відсутність належних доказів проведення таких витрат. Представник позивача зазначив, що нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають відшкодування моральної шкоди споживачеві у разі неправильного перерахування обсягів спожитого газу за попередній рік.
Суд, заслухав пояснення представників позивача та відповідача по справі, розглянув письмові заперечення відповідача по справі, перевірив матеріали справи, надані докази, вважає, що позов є обґрунтованим, та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2, є абонентом ПАТ Харківгаз: Зміївської філії, Нововодолазької дільниці за адресою вул. Зелена, 24, с. Палатки Нововодолазького району Харківської області, особовий рахунок 12741, відповідно до типового договору 12741 від 19.01.2012 року (далі - Договір)про надання населенню послуг з газопостачання.
Судом встановлено, згідно п. 1 Договору Виконавець - ВАТ «Харківгаз», зобов'язується безперервно надавати споживачеві, ОСОБА_2, послуги з постачання природного газу для побутових потреб з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах, передбачених цим договором. В житловому будинку, який належить позивачу на праві власності, встановлений лічильник газу тип CU, ЗАВОДСЬКИЙ НОМЕР 00906211. Пунктом 9 Договору визначено, що постачання природного газу здійснюється безперервно у потрібному споживачеві обсязі відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246 (далі - Правила). Згідно п. 17 Правил та п. 16 Договору - розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Відповідно до п. 22 Договору - за наявності лічильника газу розрахунок за надані послуги проводиться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильника. Умовами договору також передбачено, що зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця, що газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів.
Судом встановлено, відповідно до рахунку за газ №101800010834 за січень 2014 року попередні показники газового лічильника (тобто станом на 01.01.2014 року) 24415. Відповідно до рахунку за газ №2014135012741 за січень 2015 року попередні показники газового лічильника (тобто станом на 01.01.2015 року) 26673. Відповідно до рахунків за газ за 2014 рік об'єм спожитого газу 2258 куб.м. та ціна у січні-квітні 2014 року 1,0980 грн. за куб.м., у травні-грудні 2014 року 1,7880 грн. за куб.м. визначена відповідачем за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 м.куб. на рік. Копії платіжних документів, які наявні в матеріалах справи, підтверджують розрахунки за спожитий газ. Позивач належним чином сплачувала відповідачу за послуги газопостачання згідно показань лічильника, що підтверджується квитанціями про сплату. В судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти повної відповідності обсягів газу фактично спожитих споживачем у спірний період, обсягам газу, зазначеним у платіжних документах , які надавались відповідачем позивачу для оплати.
Судом встановлено, відповідно до п.10 Правил - розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу (зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році. В 2014 році відповідно до встановлених НКРЕ тарифів (Постанова НКРЕ №812 від 13.07.2010 року, Постанови НКРЕ №420 від 03.04.2014 року) були встановлені роздрібні ціни за спожитий газ при споживання протягом року до 2500 м.куб. газу з 01.01.2014 року по 01.05.2014 року - 0,7254 грн. за м.куб. газу, з 01.05.2014 року по 31.12.2014 року - 1,089 грн. за м.куб. газу, в 2015 році з 01 січня 2015 року - 1,089 грн. за м.куб. газу. Всього відповідач повинен зробити перерахунок вартості спожитого газу за 2014 рік на суму - 1061,32 грн. та за січень-лютий 2015 року 436,87 грн.
Суд зазначає, газопостачальні підприємства проводять щороку, станом на 1 січня, перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу фактичного використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році.
Судом встановлено, нарахування ПАТ ,,Харківгаз,, в особі Зміїської філії, Нововодолазької дільниці за використаний природний газ станом на 01.01.2015 року не відповідає фактичним даним про споживання природного газу, позивачем, споживачем за договором, що порушує право позивача на визначення ціни газу при споживанні природного газу в межах 2500 куб.м.
Суд зазначає, умови Правил та Договору позивачем виконані в повному обсязі. Відповідач не виконував належним чином умови Правил та Договору про надання населенню послуг з газопостачання, а саме не проводив звіряння показників фактично використаних позивачем у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу у відповідності до п. 29 Правил, не проводив звіряння взаємних розрахунків за спожитий газ позивачем станом на 01.01.2014 року та на 01.07.2014 року, хоча він мав доступ до лічильника, який знаходиться в будинку позивача але його представники не з'являлися для проведення звіряння розрахунків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі не виконав як умови договору про надання послуг з газопостачання так і вимоги листа НКРЕ від 16.01.2013 року , які передбачають право та обов'язок відповідача проводити контрольні зняття показань лічильника. Не надав до суду доказів , які б підтверджували відсутність можливості у відповідача по справі здійснити контрольне зняття лічильника у встановлені терміни.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідачем по справі не було надано суду доказів на підтвердження того, що непроведення перерахунку вартості спожитого позивачем газу проведене правомірно, що позивачу по справі були надані вчасно відповіді про розгляд заяв, з яким зверталася позивач до відповідача в ході досудового вирішення спірного питання. Враховуючи, що позивач по справі не є фахівцем у сфері права , що позивач самостійно, без отримання належної правової допомоги не мала можливості захистити свої порушені права, що позивачем надані докази щодо понесення матеріальних витрат на правову допомогу, а саме на отримання необхідної юридичної консультації , підготовки позовної заяви до суду в сумі 2000,00 гривень, які відповідно до ст.84,88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між сторонами за договором відповідно до вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» .
Суд вважає що вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пленум Верховного суду України у постанові від 31.03.1995 року №4 ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової / шкоди,, , зазначив що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких особа зазнала унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії боржника. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Суд зазначає, 24.02.2015 року позивачем було подано відповідачу заяву вх. №16 про проведення перерахунку оплати вартості спожитого у 2014 році газу та про врахування цього при нарахуваннях за 2015 рік. Відповідачем не надано відповіді на подану позивачем заяву.
Протягом півтора місяця з лютого 2015 року позивач декілька разів відвідувала Нововодолазьку дільницю, Зміївської філії ПАТ ,,Харківгаз,,, та вживала заходи для вирішення спірного питання, що потребувало надзвичайних зусиль, значних витрат часу, викликало переживання. Позивач нервувала, витрачала час та кошти на відвідування ПАТ ,,Харківгаз,, в особі Нововодолазької дільниці, Зміївської філії.
Суд зазначає, відповідно до ст. 22 ЗУ ,,Про захист прав споживачів,, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної /немайнової шкоди. Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України ,,Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів № 5 від 12.04 1996 року зі змінами та доповненнями при вирішенні вимог споживачів про відшкодування моральної шкоди суди повинні виходити з роз'яснень, які Пленум Верховного суду України дав у постанові від 31.03.1995 року №4 ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової / шкоди,,. Зокрема під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що з відповідача ПАТ ,,Харківгаз,, в особі Зміївської філії на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 1000,00 гривень.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, а відповідач та його представник, як на підставу своїх заперечень, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 3, 5-11, 57-66, 114, 159, 174, 175, 212-215, 218 ЦПК України, до п.п.4, 6, 10, 17, 28, 29, 32, 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року №2246, постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.12.2006 року № 1672, Типовим договором про надання населенню послуг з газопостачання,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року, Законом України ,,Про захист прав споживачів,, суд ,
Позов ОСОБА_2 до ПАТ «Харківгаз» про захист прав споживачів задовольнити частково.
Зобов'язати ПАТ «Харківгаз» здійснити перерахунок вартості спожитого природного газу ОСОБА_2 особовий рахунок №12741 за 2014 рік відповідно до показань лічильника в об'ємі , що не перевищує 2500 м. куб. та ціни газу з 01.01.2014 року по 01.05.2014 року - 0,7254 грн. за м. куб. , з 01.05.2014 року по 31.12.2014 року - 1,089 грн. за м. куб.
Зобов'язати ПАТ «Харківгаз» здійснити перерахунок та проводити нарахування ОСОБА_2 за використаний природний газ в січні-березні 2015 року , виходячи з показань лічильника спожитого у 2014 році природного газу в об'ємі що не перевищує 2500 м. куб. , та ціни газу 1,089 грн. за 1 м. куб.
Стягнути з ПАТ «Харківгаз» на користь ОСОБА_2 витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 2000 грн.
Стягнути з ПАТ «Харківгаз» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000 грн., та 243.60 грн. витрати по оплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області в 10-денний строк з дня його проголошення через Нововодолазький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення в повному обсязі виготовлено 12.06.2015 року.
Суддя Марюхна Л.А.