печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44592/15-к
17 грудня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених у його заяві про вчинення кримінального правопорушення від 30.09.2015,-
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначила, що 02.10.2015 р. Генеральною прокуратурою України отримано її заяву від 30.09.2015 про вчинення кримінальних правопорушень апаратом Верховної Ради України разом з народними депутатами України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Однак, всупереч положенням ст. 214 КПК України станом на день звернення до суду із скаргою відомості із зазначеної заяви до ЄРДР внесені не були .
Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст.ст. 214, 303, 307 КПК України, просить уповноважених осіб Генеральної прокуратури України внести до ЄРДР відомості за її заявою від 30.09.2015.
Будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд скарги ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. В поданій скарзі просила в разі неявки в судове засідання, розглядати скаргу у її відсутність.
Генеральна прокуратура України, будучи також належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, свого представника в судове засідання не делегувала, засобами поштового зв'язку подала письмові заперечення, в яких, з посиланням на безпідставність та необґрунтованість доводів скарги, просила відмовити у задоволенні скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності в судовому засіданні учасників судового провадження, на підставі наявних матеріалів.
Судовим розглядом встановлено, що 02.10.2015 р. Генеральною прокуратурою України отримано заяву ОСОБА_3 від 30.09.2015 про вчинення кримінальних правопорушень апаратом Верховної Ради України разом з народними депутатами України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Згідно заперечень Генеральної прокуратури України вказана заява скерована за підслідністю до прокуратури м. Києва.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Частиною ч. 4 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Наказом Генерального прокурора України № 125 від 03.12.2012 затверджено Інструкцію «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції визначений єдиний порядок, який поширюється на діяльність працівників органів прокуратури, які в межах компетенції мають відповідні повноваження щодо: приймання заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення; реєстрації у відповідній книзі обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення; розгляду заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та визначення підстав щодо внесення відомостей до ЄРДР.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що слід розмежовувати поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та поняття зареєструвати (прийняти) відповідну заяву, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Генеральною прокуратурою України зареєстровано (прийнято до розгляду) заяву ОСОБА_3 від 30.09.2015, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 214 КПК України.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень, а також осіб, які їх учинили, реєстратором, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ч. 1 ст. 214, ст. 218 КПК України.
Згідно з п. 3.6, п. 3.8 вищевказаної Інструкції заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли на розгляд Генеральної прокуратури України, направляються для здійснення досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Таким чином, дії Генеральної прокуратури України в частині направлення заяви ОСОБА_3 до прокуратури м. Києва відповідають вимогам діючого законодавства та виключають бездіяльність Генеральної прокуратури України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
За змістом положень ч. 1 ст. 214 КПК України та ст. 2 КК України, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Прокуратура м. Києва як орган, на розгляді якого знаходиться заява ОСОБА_3 , має визначитися чи містить вона достатні відомості про можливе вчинення апаратом Верховної Ради України разом з народними депутатами України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень і, в залежності від встановленого, прийняти рішення про подальший рух вказаної заяви.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених у його заяві про вчинення кримінального правопорушення від 30.09.2015 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1