печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18784/14-к
09 липня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, -
09.07.2014 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна про накладення арешту на вилучені 26.06.2014 в Київському відділенні №5 ПАТ «Укркомунбанк» (МФО 304988) грошові кошти в сумі 1273000 грн.; 80577 доларів США; 2900 рублів, 4875 доларів США, 70000 гривень, які здобуті незаконним шляхом, а саме тимчасово позбавити їх можливих власників можливості розпоряджатися будь-яким чином та використовувати зазначені грошові кошти.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України 2012 р. фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Генеральною прокуратурою України розслідується кримінальне провадження №42014000000000069 від 06.03.2014 за фактами вчинення особами із числа колишнього вищого керівництва держави заволодіння державним майном в особливо великому розмірі та легалізації (відмивання) такого майна, за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
У клопотанні слідчий посилається на наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи із числа колишнього вищого керівництва держави заволоділи державними грошовими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.
При цьому службові особи із числа колишнього вищого керівництва держави для конвертації привласнених ними державних грошових коштів у особливо великих розмірах з безготівкової форми в готівку використовують юридичних та фізичних осіб, які мають рахунки в Київському відділенні №5 Акціонерного банку «Український комунальний банк» (МФО 304988), яке розташоване за адресою: місто Київ, вул. Симона Петлюри, 20.
З огляду на викладене, 24.06.2014 Печерський районний суд міста Києва, за результатами розгляду клопотання Генеральної прокуратури України, виніс ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку в приміщенні Київського відділення №5 ПАТ «Український комунальний банк» (МФО 304988) з метою виявлення та вилучення предметів та документів, які мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування, а також грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
26.06.2014 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24.06.2014 проведено обшук Київського відділення №5 ПАТ «Укркомунбанк», під час якого вилучено грошові кошти в сумі 1273000 грн.; 80577 доларів США; 2900 рублів, 4875 доларів США, 70000 грн., щодо яких у відділенні банку були відсутні будь-які документи про їх походження та підстави знаходження у банку, що є порушенням Інструкції про ведення касових операцій банками України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 114.
Під час обшуку керуюча відділенням банку ОСОБА_4 пояснила, що грошові кошти в сумі 1273000 грн. надані подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для оформлення депозиту, грошові кошти прийняті без оформлення документів, договір депозиту та квитанції готувалися для їх підписання 27.06.2014.
Допитані як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт передачі ними вказаної суми грошових коштів до відділення банку для укладення договору депозиту.
Відповідно до пояснень керуючої відділенням ОСОБА_4 , які надані під час обшуку, грошові кошти в сумі 80577 доларів США є коштами каси відділення. На вимогу надати документи щодо надходження до каси відділення банку 80577 доларів США, ОСОБА_4 змінила свої пояснення та повідомила, що вказані кошти належать їй, вона принесла їх до банку для укладення договору депозиту. Будучи допитаною як свідок, ОСОБА_4 надала неправдиві показання щодо обставин надходження до відділення банку вилучених грошових коштів, що викликає обґрунтовані підозри щодо законності джерел їх походження.
Грошові кошти в сумі 2900 рублів, 4875 доларів США, 70000 гривень відповідно до пояснень касира відділення ОСОБА_7 належать їй особисто. При цьому під час обшуку вказані грошові кошти знаходилися в пакеті, а ОСОБА_7 не змогла повідомити ні точної їх суми, ні виду купюр, які в ньому знаходилися. Будучи допитаною як свідок, ОСОБА_7 дає непослідовні показання щодо вилучених грошових коштів, що викликає обґрунтовані підозри щодо законності джерел їх походження.
Таким чином, наявність факту зберігання значної суми грошових коштів у порушення Інструкції про ведення касових операцій банками України, неможливість керівництва та персоналу відділення банку пояснити походження цих коштів та документально це підтвердити, дає достатні підстави вважати, що вилучені 26.06.2014 під час обшуку Київського відділення №5 ПАТ «Укркомунбанк» грошові кошти в сумі 1273000 грн.; 80577 доларів США; 2900 рублів, 4875 доларів США, 70000 гривень здобуті злочинним шляхом (одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є доходами від них), призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним в частині другій ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Санкція 3 ст. 209 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 8 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки санкція ст. 209 ч. 3 КК України передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України 2012 р., слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 26.06.2014 в Київському відділенні №5 ПАТ «Укркомунбанк» (МФО 304988) грошові кошти в сумі 1273000 грн.; 80577 доларів США; 2900 рублів, 4875 доларів США, 70000 гривень.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1