печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2920/14-к
07 березня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу, яка подана ОСОБА_3 на неправомірні дії Генеральної прокуратури України,
У провадження Печерського районного суду м. Києва 10.02.2014 надійшла скарга ОСОБА_3 , подана у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.01.2013 та іншими заявами без дати про кримінальні правопорушення.
Обґрунтовуючи подання скарги, ОСОБА_3 посилається на те, що він неодноразово звертався до ГПУ із заявами щодо неправомірних, на його думку, дій Голови Бродівського районного суду Львівської області ОСОБА_4 , судді цього ж суду ОСОБА_5 та посадових осіб органів прокуратури Львівської області при розгляді його звернень.
ОСОБА_3 зазначає у поданій скарзі, що бездіяльність ГПУ полягає у невиконанні положень ст. 214 КПК України, а саме - до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було внесено відомості за його заявами.
Посилаючись на безпідставне надання відповідей замість внесення відомостей за його заявами до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_3 просить зобов'язати Генеральну прокуратуру України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинені, на думку ОСОБА_3 кримінальні правопорушення Головою Бродівського районного суду Львівської області ОСОБА_4 , суддею цього ж суду ОСОБА_5 та посадовими особами органів прокуратури Львівської області та розпочати досудове розслідування.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Особа, що подала скаргу, - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Разом з тим, подав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, а відтак не вбачаю перешкод для розгляду скарги за його відсутності.
Представник ГПУ у судове засідання не з'явився, 07.03.2014 подав письмові заперечення по суті скарги, у яких просить відмовити у задоволенні з підстав необґрунтованості та безпідставності. Як вбачається із змісту ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши скаргу та надані сторонами письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Судом встановлено, що відомості, які містяться у заявах ОСОБА_3 про вчинення, на його думку, кримінальних правопорушень Головою Бродівського районного суду Львівської області ОСОБА_4 , суддею цього ж суду ОСОБА_5 та посадовими особами органів прокуратури Львівської області не були внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
По суті заяв вбачається, що ОСОБА_3 просить внести відомості про вчинені, на його думку, кримінальні правопорушення у результаті незгоди з рішенням Бродівського районного суду від 08.04.1998 та вироком цього ж суду від 15.12.1997, а також невнесенням посадовими особами органів прокуратури Львівської області відомостей про кримінальні правопорушення стосовно суддів, які їх постановили.
Незважаючи на те, що подані заяви ОСОБА_3 вважає «заявами про вчинені кримінальні правопорушення», такі за своїм змістом та суттю не є повідомленнями про злочини, оскільки не містять даних про вчинення кримінальних правопорушень та викладені у них обставини є міркуванням заявника та припущенням щодо дій посадових осіб, не маючи об'єктивних даних про вчинення кримінальних правопорушень.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає, що скарга є необґрунтованою, тому відмовляє у задоволенні скарги.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу, яка подана ОСОБА_3 на неправомірні дії Генеральної прокуратури України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1