печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5205/14-к
10 квітня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії, -
11.03.2014 р. ОСОБА_3 в порядку ст.303 КПК України звернулася до суду з вказаною скаргою, на дії та бездіяльність службових осіб Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання її заяви про вчинення кримінального правопорушення від 22.02.2014 р. Зважаючи на те, що станом на день звернення до суду із даною скаргою в порушення ч. 1 ст. 214 КПК України відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою не внесені, досудове розслідування не розпочато, що свідчить про порушення її законних прав на своєчасне та об'єктивне досудове розслідування, просить визнати неправомірними дії службових осіб Генеральної прокуратури України щодо порушення ст.ст. 19, 124 Конституції України, ст..ст. 2, 60, 214 КПК України щодо порушення її процесуальних та громадянських прав; визнати неправомірною бездіяльність суб'єктів оскарження при розгляді її заяви від 22.02.2014 р. про кримінальне правопорушення, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та її неповідомленні щодо реєстраційного номеру вказаної заяви; зобов'язати службових осіб Генеральної прокуратури України внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 22.02.2014 р., розпочати досудове розслідування відповідним органом досудового розслідування шляхом передачі матеріалів по її заяві і доручення проведення досудового розслідування, повідомити реєстраційний номер та про прийняте рішення у встановлений законом спосіб.
В поданій скарзі ОСОБА_3 просить розглядати скаргу у її відсутність.
Представник Генеральної прокуратури України, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився. Подав до суду письмові заперечення, що долучені до матеріалів справ. В даних запереченнях просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, заперечення на скаргу та долучені на їх обґрунтування документи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 24.02.2014 р. на адресу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 подано заяву про притягнення до кримінальної відповідальності прокурора Одеської області, начальника СУ, слідчого Сікорського, прокурора прокуратури Одеської області, прокурора Березівського району Одеської області Купріянова за самоуправство, зловживання, службову халатність, приховування фактів вчинення суддею Березівського районного суду ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст.ст. 127, 364, 371, 375, 376, 442 КК України, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 356, 364, 396 КК України при розгляді її заяви від 09.01.2014 р. № 40, а також за невиконання постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.11.2013 р., вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 382 КК України.
Згідно листа Генеральної прокуратури України від 05.03.2014 р. № 06/1-6665-04 ОСОБА_3 повідомлено, що за своїм змістом подана нею скарга не є заявою про кримінальне правопорушення, оскільки містить власні міркування щодо протиправності дій окремих працівників прокуратури Одеської області та висловлена незгода з прийнятим рішенням. Скарга не містить об'єктивних даних, що свідчать про ознаки того чи іншого правопорушення, і ґрунтується лише на припущеннях ОСОБА_3 . З огляду на те, що вона не підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, скарга направлена до прокуратури Одеської області для розгляду.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Чинним кримінальним законом України передбачені діяння, що вважаються злочинами, ознаки їх об'єктивної і суб'єктивної сторони та в чому вони полягають, кваліфікуючі ознаки злочинного діяння та інше. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. За такими заявами чи повідомленнями повинні прийматись передбачені законом процесуальні рішення, в тому числі і винесення постанов. У разі відсутності в заяві чи повідомленні даних, які б свідчили про ознаки злочину, за результатами їх розгляду прийняття процесуальних рішень не є обов'язковим. Рішення по заяві чи повідомленні про злочин у виді листа кримінально-процесуальним законом не передбачено.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої, до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Аналізуючи зміст заяви ОСОБА_3 , що надійшла на адресу Генеральної прокуратури України, про вчинення на думку заявника злочинів, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Враховуючи викладене, старший прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 дійшов вірного висновку, що подана ОСОБА_3 заява не є заявою про кримінальне правопорушення і не може вважатися такою, що підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно листа Генеральної прокуратури України від 06.03.2014 р. № 06/1-6665-04 подана ОСОБА_3 скарга на дії працівників прокуратури Одеської області та з інших питань направлена до прокуратури Одеської області для розгляду.
Отже, вказані вище дії Генеральної прокуратури України спрямовані на організацію розгляду в установленому законом порядку скарги ОСОБА_3 , і чинному кримінально-процесуальному законодавству не суперечать.
Основним завданням суду при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Судом при розгляді даної скарги не встановлено порушення прокуратурою м. Києва будь-яких прав ОСОБА_3 , і за таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення його скарги.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1