печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7657/14-к
02 квітня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , захисника потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
02.04.2014 р. старший прокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 вніс до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що в провадженні прокуратури Київської області перебувають матеріали кримінального провадження №42013100000000201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2013.
У клопотанні зазначено наступне.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новий Корогод Бородянського району Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Установлено, що відповідно до наказу начальника ГУ МВС України в Київській області №479 о/с від 15.07.2013 ОСОБА_5 призначений на посаду оперуповноваженого сектора карного розшуку Ірпінського міського відділу міліції з обслуговування м. Ірпінь та м. Буча і згідно Закону України «Про міліцію» на час вчинення злочину був працівником правоохоронного органу.
24.12.2013, приблизно о 08 годині 45 хвилин, ОСОБА_5 , рухаючись на автомобілі «BMW 320i», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автодорогою по вулиці Кірова в м. Буча Київської області, в порушення п. 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР), які діяли станом на 24.12.2013, не урахував дорожню обстановку під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним; в порушення п.1.10. ПДР (в частині визначень понять «безпечна швидкість», «дорожня обстановка», «дорожні умови») не обрав швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах; не урахував під час вибору швидкості та прийомів керування транспортним засобом дорожні умови, інтенсивність і рівень організації дорожнього руху; не урахував ширину проїзної частини; в порушення п.2.3. «б» ПДР не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу відповідно реагувати на її зміну; в порушення п.2.3. «д» ПДР створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, виїхав на узбіччя автодороги, де здійснив наїзд на електроопору, розташовану поруч з будинком №104 по вул. Кірова в м. Буча Київської області.
У цей час в зустрічному напрямку по узбіччю вулицею Кірова в м. Буча Київської області рухався пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок наїзду автомобіля «BMW 320i», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вищевказану електроопору, її деформований елемент вертикально впав на ліву нижню кінцівку ОСОБА_6 , завдавши останньому тілесні ушкодження.
Такими своїми діяннями ОСОБА_5 також порушив вимоги п. 1.5. ПДР, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян.
Унаслідок спричиненої ОСОБА_5 дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до Ірпінської центральної міської лікарні Київської області.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта №15 від 27.01.2014, у потерпілого ОСОБА_6 мала місце відкрита травма лівої ступні з численними переломами її кісток і послідуюча ампутація в межах суглобу ОСОБА_8 . Вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що призводять до стійкої втрати працездатності не менше ніж на одну третину. Ушкодження утворились від дії тупого предмету і могли виникнути внаслідок стиснення ступні між деформованим елементом електроопори за зазначених у постанові про призначення експертизи обставин.
Отже, порушення ОСОБА_5 вимог пунктів 1.5., п.2.3. «б», 2.3. «д», 12.1., 1.10. (в частині визначень понять «безпечна швидкість», «дорожня обстановка», «дорожні умови») ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_6 отримав тяжке тілесне ушкодження.
28.03.2014 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Потерпілий ОСОБА_6 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували. Потерпілий пояснив, що підозрюваний оплатив його лікування, він не має до нього претензій матеріального або морального характеру.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, потерпілого, захисника потерпілого, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчий суддя встановив, що в провадженні прокуратури Київської області перебувають матеріали кримінального провадження №42013100000000201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2013.
28.03.2014 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Прокурор у клопотанні та доданих документів доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Прокурор у клопотання посилається на наявність в діяннях ОСОБА_5 всіх ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що є підставою кримінальної відповідальності за вчинене суспільно небезпечне діяння, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а також те, що останній ОСОБА_5 на даний час працює в органах внутрішніх справ, отже обізнаний з методами ведення досудового розслідування, а тому може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, а також створювати ситуації, які унеможливлять здійснювати нормальний порядок дослідження доказів у суді.
Також прокурор зазначив, що є підстави вважати про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або приховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , обґрунтування наведені прокурором у клопотанні, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор.
Слідчий суддя у відповідність до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, зокрема за ч. 2 ст. 286 КК України, санкція якої передбачає покарання на строк від 3 до 8 років позбавлення волі, вік та стан його здоров'я, і надходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, чинити тиск на потерпілого та свідків.
Разом з тим, враховуючи недоведеність прокурором обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 передбачений ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 , наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. При цьому враховується практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, розмір застави визначити у межах 40 мінімальних заробітних плат в сумі 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
р/р НОМЕР_2 ;
МФО (код банку) 820019;
ЗКПО 02 896 745;
ЄДРПОУ банку: 38004897;
Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 26.05.2014 року включно.
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1