печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2902/14-к
07 березня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу, яка подана ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого прокуратури м. Києва щодо не розгляду клопотань, -
У лютому 2014 ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого прокуратури м. Києва щодо не розгляду клопотань.
У поданій скарзі ОСОБА_3 ставить вимогу визнати протизаконною та протиправною бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 42014100000000027 та зобов'язати слідчого виконати клопотання, подані ОСОБА_3 22.01.2014 та 28.01.2014.
В обґрунтування доводів та вимог скарги ОСОБА_3 зазначає, що 22.01.2014 та 28.01.2014 ним було подано клопотання до прокуратури міста Києва на прийомі прокурора відділу з питань розгляду листів та прийому громадян прокуратури міста Києва - клопотання № 1 про розділення кримінальних проваджень та про виконання судового рішення, клопотання № 2 про долучення до кримінального провадження матеріалів службових злочинів, клопотання № 3 клопотання про оголошення підозри судді ОСОБА_4 та передачу кримінального провадження до ГПУ, клопотання № 4 клопотання про допит ОСОБА_3 у якості потерпілого від службових злочинів, клопотання № 5 про припинення порушень вимог ст. 214 КПК України.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, просив розглядати скаргу у його відсутність. Слідчий прокуратури м. Києва у судове засідання не з'явився.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, не подав заяву про розгляд справи у його відсутність, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без його участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 до прокуратури м. Києва подав клопотання з вимогами вчинити слідчим дії у межах кримінального провадження № 42014100000000027.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
А саме, у ч. 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
У разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання, виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй. Із змісту скарги ОСОБА_3 вбачається, що клопотання від 21.01.2014 та 28.01.2014 не були розглянуті, рішення по суті не винесено.
Вимоги ОСОБА_3 визначені у скарзі як зобов'язання виконати клопотання не підлягають задоволенню, з тих підстав, що під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора у порядку Глави 26 КПК України слідчий суддя може надавати оцінку виключно стосовно бездіяльності, що полягає у нерозгляді слідчим клопотання, не вступаючи у площину розгляду його змісту.
Отже, приходжу до висновку про наявність факту бездіяльності, що полягає у не виконанні положень ст. 220 КПК України, а саме не вчинення належних дій стосовно розгляду клопотань.
Аналізуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання слідчого розглянути клопотання ОСОБА_3 , що подані ним 21.01.2014 та 28.01.2014 до прокуратури міста Києва, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303, 306, 307, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого прокуратури м. Києва щодо не розгляду клопотань - задовольнити.
Зобов'язати слідчого прокуратури міста Києва розглянути клопотання від 22.01.2014 та 28.01.2014 подані ОСОБА_3 до прокуратури міста Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1