Справа № 2-а-531/1-10
"11" травня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Курило А. В.
при секретарі: Косенко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Вишгородського взводу ДПС у Київській області ОСОБА_2 на постанову про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 24 березня 2010 року інспектором ДПС старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 було винесено на ім'я позивача постанову по справі про адміністративне правопорушення за порушення ним правил дорожнього руху. В постанові зазначено, що позивач 24 березня 2010 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 20 км а/д Київ - Десна, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив Правил дорожнього руху України. З викладеним в протоколі не згоден так як це не відповідає дійсності та не підтверджено доказами, як передбачено ст. 251, 256 КпАП України.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.
В судове засідання не з'явився представник відповідача, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявними в справі доказам.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 24 березня 2010 рокупозивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 20 км а/д Київ - Десна, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив Правил дорожнього руху України.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2010 рокуна ОСОБА_1накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425,00грн.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, та не надав суду доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення ОСОБА_1за ч. 2 ст. 122КпАП України.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З огляду на викладене, суд бере до уваги викладене позивачем в його позові, оскільки відповідач не надав суду доказів на спростування пояснень позивача, а дане спростування, відповідно до ст. 71 КАС України, покладено на відповідача.
На підставі наведеного, суд вважає, що постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що, хоча позовної вимоги позивачем не заявлено, але для повного захисту його прав, свобод та інтересів, виникла необхідність скасування також і протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_1
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» ст.ст. 11, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 24 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про накладенням адміністративного стягнення та протоколу Серії АІ № 247936 від 24 березня 2010 року щодо ОСОБА_1.
Постанову може бути оскаржено до Апеляційного адміністративного суду м. Києва шляхом подання протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного адміністративного суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого законодавством України, якщо таку заяву не було подано.
Суддя: