Справа № 2-2590/1-10
"26" липня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Курило А. В.
при секретарі - Хабуді Л. М.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово Експлуатаційного Підприємства «Деснянка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстрована та проживає відповідач і зобов'язана своєчасно сплачувати житлово - комунальні послуги, проте вказані платежі своєчасно та в повному обсязі не сплачує, внаслідок чого заборгованість станом на 01 травня 2010 року складає 3 703,11 грн.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача борг в сумі 2 672,85 грн.
Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно довідки (Форма № 3) № 38 від 07 червня 2010 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю Житлово Експлуатаційного Підприємства «Деснянка» в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_1 (а. с. 5).
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України наймач житла зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 7 «Правил користування житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.
По даній справі позивачем було сплачено судові витрати в сумі 81,00 грн., які складається з державного мита - 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30,00 грн., дані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 68 Житлового кодексу України, п. 7 «Правил користування житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, ст. ст. 10, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово Експлуатаційного Підприємства «Деснянка» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 2 672,85 грн., та судові витрати - 81,00 грн., а всього загальною сумою 2 753 (дві тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 85 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцять днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: