Справа № 2-4373/1-10
"21" грудня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Курило А. В.
при секретарі - Данилко Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дитини.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя. З серпня 2009 року вони не підтримують шлюбно-сімейні відносини та не ведуть спільного господарства. Вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить її інтересам. Сини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з нею, їм необхідне відповідне харчування, одяг, оздоровчий відпочинок, але відповідач кошти на утримання дітей, не надає.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала уточнення до позовних вимог, просила шлюб розірвати та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. на кожного щомісячно до досягнення ними повноліття.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, уточнені позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів не заперечував.
За таких обставин, суд вважає за можливе відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Сторони зареєстрували шлюб 23 вересня 1992 року /а. с. 5/.
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а. с.7/, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а. с. 6/.
Судом встановлено, що сторони з серпня 2009 року не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин, не мають спільного бюджету.
Відповідно до ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з вимогами ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим, оскільки її існування носить формальний характер протягом тривалого часу і позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню і з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки аліменти на утримання синів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. на кожного щомісячно до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача державне мито на користь держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. на користь УДК у Дніпровському районі м. Києва., від сплати якого при зверненні до суду, була звільнена позивач.
За таких обставин, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 104, 105, 110-112, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 60, 88, 130, 174, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 23 вересня 1992 року у Печерському ЗАГС м. Києва, актовий запис № 618 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народився в с. Шаповалівка, Чернігівської обл., не працюючого, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. на кожного щомісячно до досягнення ними повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народився в с. Шаповалівка, Чернігівської обл., судовий збір в доход держави в сумі 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народився в с. Шаповалівка, Чернігівської обл., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. на користь УДК у Дніпровському районі м. Києва.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Суддя: