Справа № 2-1933/1-10
"01" вересня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Курило А. В.
при секретарі Хабуда Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 20 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем були укладені договори фінансового лізингу № L1449-11/07 та № L1450-11/0, згідно п. 1.1 яких Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору.
У забезпечення виконання умов договорів фінансового лізингу 20 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Сторони договору поруки встановили, що зобов'язання поручителя перед позивачем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачене договорами, не потребують. Свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових та інших платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим було прийнято рішення про дострокове розірвання договорів та вилучення предмету лізингу. На дату вилучення предметів лізингу відповідачем не були сплачені платежі за виставленими позивачем рахунками які підлягають обов'язковій сплаті. У зв'язку з цим позивач просить стягнути суму боргу в розмірі 417 075,76 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав з викладених в позовній заяві підстав та просив ухвалити заочне рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним вимоги визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Справа розглядається за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем були укладені договори фінансового лізингу № L1449-11/07 та № L1450-11/0, згідно п. 1.1 яких Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.
У забезпечення виконання умов договорів фінансового лізингу 20 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Сторони договору поруки встановили, що зобов'язання поручителя перед позивачем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених договорами, не потребують. Свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових та інших платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим було прийнято рішення про дострокове розірвання договорів та вилучення предмету лізингу. На дату вилучення предметів лізингу відповідачем не були сплачені платежі за виставленими позивачем рахунками які підлягають обов'язковій сплаті. Сума боргу складає 417 075,76 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
По даній справі позивачем було сплачено судові витрати в сумі 1 820,00 грн., які складається з державного мита - 1 700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн., дані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 1054 ЦК України, ст. ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» суму боргу в розмірі - 417 075,76 грн., та судові витрати - 1 820,00 грн., а всього 418 895 /чотириста вісімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять/ грн., 76 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Суддя: