ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15437/15-ц
провадження № 2/753/7251/15
про залишення позовної заяви без руху
та усунення недоліків
"21" серпня 2015 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва ЛЕОНТЮК Л.К., розглянувши в місті Києві матеріали цивільної справи та перевіривши дотримання вимог ст. ст. 118 - 121 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів , -
Представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4, звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів
Матеріали цивільної справи надійшли до загальної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва ( м. Київ, вул. О.Кошиця, 5 - а ) за вх. № 39916 від 19 серпня 2015 року і передані судді для вирішення питання про відкриття провадження у справі у приміщенні суду ( по вул. Севастопольській, 14 ), що підтверджується даними контрольного журналу № 680 від 20 серпня 2015 року.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119-120 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір згідно ставок Закону України "Про судовий збір".
Згідно п.6 ч.4 ЗУ "Про судовий збір", позови майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів заробітної плати.
Згідно вимог ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1)найменування суду, до якого подається заява;
2)ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
3)зміст позовних вимог;
4)ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5)виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6)зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.;
7)перелік документів, що додаються до заяви.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року " Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції " у позовні заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину".
Питання про звільнення від судових витрат у справі поставити позивач в клопотанні, що подається разом з позовною заявою або викладається в прохальній частині позовної заяви, де повинен навести обставини, які свідчать про підстави для звільнення від сплати судового збору та подати суду відповідні докази, в іншому випадку у суду не має підстав для звільнення та суд зобов'язаний залишити позовну заяву без руху.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 8 Закону України « Про судовий збір » встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з аналізу вказаної статті вбачається, що основною умовою, за якою позивач може бути звільнений від сплати судового збору - це його скрутний майновий стан, який повинен бути доведений достовірними доказами. На думку суду повне звільнення від сплати судового збору можливо за наявністю достовірних та належних доказів того, що позивач взагалі не спроможний сплатити вказану суму, а вразі її сплати він не зможе забезпечити свої звичайні життєві потреби.
Дослідивши заяву позивачки та додані нею документи , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивачки про звільнення її від оплати судових витрат, оскільки остання не надала суду жодного доказу на підтвердження існування обставин, які дають підставу суду звільнити її від оплати судового збору.
За п. 29 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно достатті 8 Закону № 3674 - VI тастатті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи ( наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо ). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав ( перешкоджає ) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України,, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК