Справа № 752/20180/15-ц
Провадження № 2/752/7073/15
10.12.2015 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Сальникова Н.М., перевіривши дотримання вимог ст. 119-120 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про небезпеку для життя людей, -
встановив:
08.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва із позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про небезпеку для життя людей.
Відповідно положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати положенням ст. 119 ЦПК, яка містить вимоги щодо зазначення обов'язкових елементів позовної заяви, які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про можливість відкриття провадження в цивільній справі.
Саме нормами цієї статті встановлено, що в позовній заяві зазначається: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Окрім того, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Аналогічні роз'яснення містяться у Пленумі ВС України у постанові N 2 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції".
Відповідно до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Порядок визначення ціни позову встановлений ст.80 ЦПК України. Ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Як вбачається з цивільного позову, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання великої шкоди власності без визначення конкретної суми завданих збитків.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. В матеріалів цивільного позову наявна квитанція від 17.06.2015 року про сплату судового збору у сумі 229, 40 гривень.
Згідно розміру ставок судового збору ст.4 Закону України «Про судовий збір», за позовами майнового характеру сплачується 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати 487 грн 20к. та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати /6090 грн/; за позовами немайнового характеру сплачується 0,4 розміру мінімальної заробітної плати 487 грн 20к. Вказаної вимоги позивачем не виконано.
Якщо заява не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог ст. 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Окрім того, слід вказати, що викладені ОСОБА_5 у позовній заяві обставини та зміст є предметом розгляду у кримінальному судочинствіі неналежать до цивільної юрисдикції.
Ст.16 ЦПК України врегульований порядок щодо не допущення об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, і право суду відмовити у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи вище викладене, заяву ОСОБА_1необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк, який буде достатнім для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, тривалістю в 3 дні з дня отримання ним ухвали.
Керуючись ст.119-121 ЦПКУкраїни, -
ухвалив:
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про небезпеку для життя людей.
Встановити ОСОБА_1 Федоровичустрок для усунення недоліківтривалістю в 5 днівз дня отримання ухвали.
ОСОБА_6, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Апеляційнаскарга на ухвалу суду подаєтьсяпротягомп'ятиднів з дня проголошенняухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали .
Суддя Н.М. Сальникова