Справа № 708/831/15-а
Номер провадження № 2-а/708/42/15
18 грудня 2015 року
Чигиринський районний суд Черкаської області
в складі :
головуючої - судді Ткаченко С.Є.
при секретарі - Гончар Н.М.,
з участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника позивачів - ОСОБА_4,
представника відповідача - Мінька С.К.,
третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Іванівської сільської ради, третя особа ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконними дій Іванівської сільської ради та зобов'язання вчинити дії,
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, зазначивши, що на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Чигиринського району, їхній матері ОСОБА_8 на праві приватної власності належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 3200кв.м, яка рахується за даним домоволодінням і згідно до погосподарських книг сільської ради. Дана земельна ділянка не приватизована.
29.07.2003року мати померла.
04.08.2006року державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Чуй Н.В. їм було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого кожна з них успадкувала по 1/3 частині вказаного домоволодіння, у зв'язку з чим до них перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій воно розмішене.
24.12.2009року ними до Іванівської сільської ради було подано дві заяви, в яких вони просили передати їм в приватну власність дану земельну ділянку площею 0,32га.
Рішенням Іванівської сільської ради №33-7/У від 19.01.2010року «Про розгляд заяв» їм надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку площею 0,25га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Шкільна, 20 та надано у користування на умовах оренди із земель запасу сільської ради земельну ділянку площею 0,07га для ведення особистого селянського господарства в рівних частинах строком на 49 років.
Під час складання та оформлення технічної документації із землеустрою землевпоряднику необхідно було вийти на місцевість для встановлення меж переданих їм земельних ділянок та складання акту погодження меж цих земельних ділянок із суміжними землекористувачами.
Однак суміжний землекористувач ОСОБА_6, яка на даний час ніби-то користується земельною ділянкою по АДРЕСА_2, своїми неправомірними діями унеможливила складання необхідних документів.
У зв'язку з відсутністю документів (план-схеми) про встановлення межі між земельною ділянкою №19 та №20 по АДРЕСА_2, неможливістю вирішення виниклого між ними та ОСОБА_6 земельного спору, згідно до правил добросусідства, вони звернулись до Іванівської сільської ради із відповідною заявою.
24.1 1.2014року виконавчий комітет Іванівської сільської ради прийняв рішення №11-51 «Про розгляд заяв», яким відмовив у вирішенні земельного спору, яке згодом постановою Чигиринського районного суду від 05.02.2015 року було визнано незаконним та зобов'язано виконком розглянути їхню заяву щодо встановлення меж земельних ділянок.
На виконання даної постанови суду 09.04.2015 року комісія Іванівської сільської ради з питань вирішення земельних спорів, в присутності позивачів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. (суміжного землекористувача) провела обміри земельної ділянки по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_2, встановивши межові знаки, але в середині травня 2015 року вони отримали від Іванівської сільської ради лист №77/02-08 від 30.04.2015року про те, що заява про вирішення земельного спору від 24.11.2014 року залишена без розгляду та комісія не в змозі встановити межі земельної ділянки.
В подальшому позивачі отримали акт обстеження земельної ділянки №2 від 25.05.2015 року комісії з питань по вирішенню земельних відносин природокористування та контролю за додержанням правил щодо забезпечення чистоти і порядку в селі, відповідно до якого, вказана комісія, без їхньої участі провела обстеження належної їм земельної ділянки. Згідно до плану-схеми, яку надала ОСОБА_6, було обміряно земельну ділянку площею 0,06га та встановлено межові знаки в кількості 6шт.
Вважаючи такі дії сільської ради протиправними, позивачі прохали визнати бездіяльність Іванівської сільської ради, яка полягає у залишенні їх заяви щодо встановлення межових знаків між земельною ділянкою №19 та №20 по АДРЕСА_2 без розгляду незаконними, визнати акт обстеження земельної ділянки №2 від 25.05.2015року також незаконним та скасувати його, зобов'язавши Іванівську сільську раду встановити межі між земельною ділянкою №19 та №20 по АДРЕСА_2 Чигиринського району.
В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги та прохали їх задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_4 також підтримала позов та прохала його задовольнити, обгрунтовуючи фактами, викладеними в позовній заяві.
Представник відповідача Мінько С.К. позов не визнав та пояснив суду, що ними було складено акт обстеження земельної ділянки і встановлено межові знаки в кількості 6шт.
А тому вони не вважають, що сільська рада не розглянула заяви позивачів з цього приводу та не прийняла відповідного рішення.
Третя особа ОСОБА_6 пояснила суду, що вона є спадкоємицею земельної ділянки, яка складається з двох земельних ділянок, але позивачі цього не визнають і хочуть захопити частину її земельної ділянки.
Третя особа ОСОБА_7 пояснила суду, що батьки позивачів купили це дворище у ОСОБА_10. З однієї сторони від земельної ділянки позивачів межує земельна ділянка, що належала ОСОБА_11
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що вони намагалися примирити сторони, але через скандал не змогли обміряти земельну ділянку.
По кадастровій книзі у позивачів обліковується земельна ділянка площею 0,32га і при перемірюванні не хватає 0,03га. Вияснили і сказали, що це земля ОСОБА_11.
Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що надійшла план-схема земельної дідялнки і по ній вони зробили виміри та поставили 6 межових знаків, позивачів при цьому не було, так як вони не з'явилися.
Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що надійшла заява про встановлення меж земельної ділянки і вони переміряли земельну ділянку по плану-схемі.
Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що було рішення суду, щоб встановити межі земельної ділянки.
Вони вийшли на місце і обміряли земельну ділянку площею 0,06га по плану-схемі.
Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що позивачі подали заяву з приводу встановлення меж земельної ділянки, яку успадкували, але вони не дійшли згоди і звернулися до суду.
Після прийняття рішення вони вийшли на місце і обміряли земельну ділянку по плану-схемі, яку надала ОСОБА_6
Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що мав земельну ділянку по сусідству з батьком позивачів, а потім залишив її.
Вислухавши позивачів та представників сторін, третіх осіб і свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно до ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить вирішення земельних спорів.
Відповідно до п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.
Також, як передбачено п/п.5 п.б ч.1 ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.
А відповідно до ч.3 ст.158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Згідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.159 ЗК України, земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачі звернулися до Іванівської сільської ради із заявою про встановлення меж земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с.Іванівка, вул.Шкільна, 20, яка їм належить на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.08.2006 року про успадкування жилого будинку з надвірними спорудами, розташованого на даній земельній ділянці.
Однак відповідач дану заяву залишив без розгляду без наявності на те законних підстав.
Згодом відповідачем було надано позивачам акт обстеження земельної ділянки №2 від 25.05.2015року, складений комісією з питань по вирішенню земельних відносин природокористування та контролю за додержанням правил щодо забезпечення чистоти і порядку в селі, відповідно до якого, дана комісія за участі третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 провела обстеження належної позивачам земельної ділянки, в ході якого встановила, що земельна ділянка позивачів з однієї сторони межує із земельною ділянкою ОСОБА_7, а з іншої сторони - із земельною ділянкою померлої ОСОБА_11, спадкоємицею якої є ОСОБА_6, при цьому, згідно до плану-схеми, яку надала ОСОБА_6, було обміряно земельну ділянку площею 0,06га та встановлено межові знаки в кількості 6шт.
Судом встановлено, що комісією в порушення положень ч.2 ст.159 ЗК України обстеження земельної ділянки позивачів здійснювалося без їх участі, оскільки останні не були своєчасно повідомлені про час і місце розгляду земельного спору щодо встановлення меж земельних ділянок.
Суд не може взяти до уваги надане представником відповідача Міньком С.К. поштове повідомлення, адресоване на ім'я позивачки ОСОБА_3, оскільки в його підтвердження не було надано зміст повідомлення, яке надсилалося позивачці, до того ж іншим власникам спірної земельної ділянки таких повідомлень не направлялося, хоча вони також є заінтересованими особами при вирішенні цього спору.
У відповідності до ст.160 ЗК України сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
Позивачі, будучи відсутніми при обстеженні належної їм земельної ділянки, фактично були позбавлені прав, визначених нормами ст.160 ЗК України.
Крім того результати комісії по земельних питаннях оформлюються відповідним протоколом, у якому фіксуються, крім іншого, обставини, встановлені при розгляді та пропозиції щодо рішення земельного спору і додаються до акту встановлення й узгодження меж земельної ділянки.
Вказаний протокол розглядається на пленарному засіданні сільської ради, яка приймає рішення щодо вирішення спору, у якому обов'язково зазначається порядок його виконання. Рішення органу місцевого самоврядування вступає в законну силу з моменту його прийняття.
Це відображено і в ч.4 ст.159 ЗК України, де зазначено, що у рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання.
Згідно до ч.5 ст.159 ЗК України, рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.
Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується актом про обстеження земельної ділянки №2 від 25.05.2015 року, він не був затверджений належним чином.
Більше того з вказаного акту не вбачається місце встановлення межових знаків, він не підкріплений планом-схемою визначення меж земельних ділянок, оскільки відображення плану-схеми спірної земельної ділянки в поясненні сільського голови не є підтвердженням обставин, встановлених комісією з вирішення даного земельного спору.
Відповідно до частини першої статті 107 Земельного Кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.
У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
З акту ж слідує, що обмір земельної ділянки здійснювався на підставі плану-схеми, наданої комісією ОСОБА_6, дійсність змісту якого документально не підтверджений.
Виходячи з цього, суд вважає, що відповідач формально підійшов до розгляду заяви позивачів про встановлення меж належної їм земельної ділянки, а акт її обстеження складений з порушеннм норм земельного законодавства та не відображає фактичних обставин спору.
А тому, оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що Іванівська сільська рада допустила бездіяльність, залишивши заяву позивачів щодо встановлення меж земельної ділянки без розгляду незаконною та скасувати акт обстеження земельної ділянки № 2 від 25.05.2015 року як такий, що складений з порушенням закону, зобов'язавши відповідача належним чином вирішити питання про встановлення меж мівж земельною ділянкою по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.
Стягнути з відповідача на користь позивачів сплачений ними судовий збір в розмірі 73,08грн.
На підставі викладеного та, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст., ст. 12, 98-100ЗК України, ст.402 ЦК України ,ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7, ст., ст.17, 71, 104, 159, 161-163, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Іванівської сільської ради Чигиринського району щодо залишення заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення межових знаків між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 незаконною.
Визнати незаконним та скасувати акт обстеження земельної ділянки № 2 від 25.05.2015 року, складений комісією з питань по вирішенню земельних відносин природокористування та контролю за додержанням правил щодо забезпечення чистоти і порядку в селі.
Зобов'язати Іванівську сільську раду Чигиринського району встановити межі між земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 та земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Стягнути з Іванівської сільської ради Чигиринського району на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір в розмірі сімдесяти трьох гривень 08коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуюча