17 червня 2015 р. Справа № 804/5946/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Тулянцевої І.В.,
при секретарі Ломідзе Д.Г.,
за участю:
представника позивача Фішелєва Г.В.,
представника відповідача Калугіна А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком -Форт» до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-
06 травня 2015 року ТОВ «Будком-Форт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС України, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС № 110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року про коригування митної вартості товару;
- визнати протиправним та скасування оформлену Дніпропетровською митницею ДФС картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 31.10.2014 року ТОВ «Будком-Форт» звернулось до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару: «хурма свіжа : - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)» 17990 кг загальною вартістю 8995,00 EUR, який надійшов від компанії «CONSORFRUT, S.L.» (Іспанія) на підставі контракту № 2828-CF/BF від 17.09.2014 року на постачання продукції та специфікації № 2 від 22.10.2014 року до зазначеного контракту. Товар заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування (митна декларація від 31.10.2014 № 110100000/2014/230136). Для митного оформлення позивачем були подані документи встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Проте, відповідачем було витребувано додаткові документи, а саме розрахунку транспортних витрат, які були відсутні у позивача з об'єктивних причин, оскільки оплата за надані послуги перевезення, відповідно до умов наданих договорів перевезення здійснюється після надання послуги перевезення , підписання акта виконаних робіт (з наданням відповідних документів), тому на момент митного оформлення оплата ще не мала бути здійснена, отже і розрахункові документи, що підтверджують оплату відсутні. На підставі вищезазначеного відповідачем не визнано заявлену декларантом митну вартості товару за ціною договору - 0,6938 EUR/кг та прийнято рішення №110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року про коригування митної вартості та оформлена картка відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2014/00510 від 31.10.2014 року, які на думку позивача, суперечать вимогам закону.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов із підстав викладених в позові.
Відповідач - Дніпропетровська митниця ДФС проти задоволення позову заперечував, подав до суду заперечення, які залучені до матеріалів справи (а.с. 108-113). В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що за результатами перевірки наданих до митного оформлення позивачем МД від 31.10.2014 №110100000/2014/230136 на ввезення товару «хурма свіжа : - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)» виявлені розбіжності, які Позивачем так і не були усунуті в ході консультацій. Враховуючи зазначені результати перевірки, встановлену невідповідність відомостей у наданих документах, виявлену під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару у відповідача була відсутня можливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості за першим методом (за ціною договору), у зв'язку із чим, і було прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від № 110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року про коригування митної вартості товару та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014 року. Вважають, що рішення про коригування митної вартості товару і картка відмови в прийнятті митної декларації були прийняті у відповідності до норм Митного кодексу України і підстави для їх скасування відсутні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що спірні рішення прийняті відповідачем у зв'язку із розмитненням позивачем поставленого йому 31.10.2014 року на виконання умов Контракту на поставку товару №2828-CF/BF від 17.09.2014 року з «CONSORFRUT, S.L.» (Іспанія) товару - «хурма свіжа : - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)».
З метою розмитнення вказаного товару Позивач 31.10.2014 р. подав до Дніпропетровської митниці Міндоходів МД від 31.10.2014 №110100000/2014/230136 для здійснення митного оформлення товару «хурма свіжа : - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)» вагою 17990 кг та наступні документи:
- зовнішньоекономічний договір № 2828-CF/BF від 17.09.2014 року;
- пакувальний лист № 2 від 22.10.2014 року;
- специфікація № 2 від 22.10.2014 року;
- рахунок-фактура (інвойс) № 011405668 від 22.10.2014 року;
- CMR № 017798 від 22.10.2104 року;
- калькуляція транспортних витрат № 31/10/1 від 31.10.2014 року;
- заявка на перевезення № Доп від 20.10.2014 року;
- рахунок-проформа перевізника від 20.10.2014 року;
- заява на страхування № 13 від 27.10.2014 року;
- прас-лист б/н від 22.10.2014 року;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією № ГО-4920/2 від 27.10.2014 року;
- договір на страхування 043.0647415.254 від 26.09.2014 року;
- договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 року;
- специфікація до договору комісії від № 2СО від 22.10.2014 року;
- договір перевезення № 643 від 01.04.2013 року;
- договір перевезення № 02/04/2013 року від 02.04.2013 року;
- фітосанітарний сертифікат CE/ES/ 0151674 5B від 24/10/2014 року;
- сертифікат переміщення 0212522F від 24.10.2014 року;
- сертифікат якості від 22.10.2014 року;
- експортна декларація країни відправлення 14 ЕS0017411 091876 0 від 24.10.2014 року.
Відповідно до митної декларації від 31.10.2014 року № 110100000/2014/230136 митна вартість товару задекларована позивачем із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються (за ціною контракту), в розмірі 0, 6938 дол. EUR/кг.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості митним органом були виявлені розбіжності, а саме:
- відповідно до інформації експортних МД Європейського союзу, що надавались до митниці іншими імпортерами з урахуванням законодавства Євросоюзу, у гр. 46 МД міститься інформація про статистичну вартість товару на кордоні країни експорту, що включає в себе вартість на транспортування та страхування, які припадають на частину перевезення товару по території країни експорту. При заявлених умовах поставки FCA VALENCIA в наданій копії МД № 14ЕS00174110918760 відомості в гр. 22 та гр. 46 однакові;
- в договорі на перевезення № 643 від 01.04.2013 року п. 3.1 зазначено, що вартість послуг виконавця розраховується як сума вартості послуг третіх осіб, залучених виконавцем для здійснення перевезення та фіксованої експедиційної винагороди у розмірі 400 грн.
Під час консультації позивача зобов'язано потягом 10 календарних днів надати додаткові документи, зокрема, розрахунки перевезення третіми особами, які залучені для перевезення товару та данні, які зазначені в договорах на перевезення, а також пояснення щодо МД країни експорту та додаткові документи щодо підтвердження транспортних витрат.
Позивач письмово повідомив митницю проте, що надати додаткові документи немає можливості, а також, повідомив про факт проведення консультацій (а.с. 79).
За результатами здійснення митним органом перевірки наданих позивачем документів відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року (а.с. 80-81), відповідно до якого митну вартість скориговано до 1,38 EUR/кг (на товар «хурма свіжа : - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)») на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 60 МКУ. На підставі вказаного рішення відповідачем виставлена Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014 року (а.с. 82-84).
За змістом оскаржуваного Рішення №110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року Дніпропетровською митницею у відповідності до п.п. 2 п. 6 ст. 54 Митного кодексу України було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за ціною договору у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МК України, а саме, не підтверджені витрати на транспортування та страхування. При визначені митної вартості товару неможливо було застосувати методи 2 а), 2 б), так як у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, враховуючи положення ст. 59, 60, 61 МКУ. Методи на основі віднімання 2 в) та додавання 2 г) вартості (ст.62, ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ), - резервний метод визначення митної вартості (ст.64 МКУ) (метод 6).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість доводів відповідача і винесених на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини, є Митний кодекс України (далі - МКУ).
Відповідно до ст. 49 цього Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МКУ). За приписами статті 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.
Положеннями ст. 54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.9 цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і 6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
На підставі досліджених судом в ході розгляду справи документів суд доходить до висновку, що надані позивачем для митного оформлення документи (митна декларація від 31.10.2014 року № 110100000/2014/230136 з додатками) містять розбіжності, та не підтверджують правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору.
Так, за наданими до митного оформлення документами ввезення товару здійснюється безпосередньо для ТОВ «Будком - Форт».
Посилання на ввезення оцінюваної партії товару на виконання наданого до митного оформлення внутрішнього договору комісії від 12.08.2013 року № 1208-13 укладеного з ТОВ «АТБ-Маркет», наявного у гр. 44 ВМД, відсутні в документах, що стосуються заявленої зовнішньоекономічної операції.
Згідно з п. 1.1 вищезазначеного договору на ТОВ «Будком-форт» покладено обов'язок укладати договори перевезення, складування вантажу та вчиняти інші необхідні дії, що не відповідають фактичним обставинам.
Відповідно до п.п. 4.4 зовнішньоекономічного контракту вантажоотримувачем товару є ТОВ «Будком-Форт».
Всі ризики переходять до Покупця (ТОВ «Будком - Форт») відповідно до умов, передбачених Інкотермс - 2010 для умов поставки FCA ES VALENCIA Іспанія (п.п. 4.5 контракту).
Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торгівельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FCA, Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару.
У підтвердження вартості перевезення партії товару, ввезеної ТОВ «Будком-Форт» за зовнішньоекономічним контрактом № 2828-CF/BF від 17.09.2014 року та специфікації № 2 до митного оформлення декларантом надано договір перевезення № 643 від 01.04.2013 року укладеного між ТОВ «АТБ-Маркет» (Замовник) та перевізником (експедитором) ПП «Транс-Логистик» (Виконавець), згідно з п. 3.1 якого, між ТОВ «АТБ-Маркет» та ПП «Транс-Логистик» вартість транспортно - експедиційних послуг розраховується як сума вартостей послуг третіх осіб, що залучаються для здійснення перевезення та фіксованої експедиційної винагороди у розмірі 400,00 грн. (а.с. 38-45).
Також, відповідно до відміток на товаротранспортних документах (CMR) (а.с. 30) фактичне перевезення партії товару здійснено ТЕК «Західукртранс», яка виступає в якості сторони, відповідальної за надання послуг з транспортного обслуговування за договором №02/04/2013 від 02.04.2013 року з ПП «Транс-Логистик» (а.с. 31-37), де в п. 4.2 визначено, що вартість послуг по перевезенню визначається в заявці по конкретному перевезенню та оплачується з наданням Перевізником рахунку, акту надання послуг.
Таким чином, до організації перевезення залучено три суб'єкта господарювання, договорами між якими визначено обов'язок надання рахунків та документів, що підтверджують фактичні витрати.
Для визначення митної вартості надання таких документів є необхідним, оскільки вартість послуг експедитора розраховується як сума вартостей послуг третіх осіб, що залучаються для здійснення перевезення.
Як вбачається з матеріалів справи, документи, що підтверджують фактичні витрати на транспортування вантажу до митного оформлення не надавались, що унеможливлювало проведення розрахунку вартості послуг експедитора - ПП «Транс - Логистик», як суми вартостей третіх осіб та документального підтвердження заявленої декларантом транспортної складової митної вартості товару.
Крім того, суд зазначає, що в калькуляції витрат наданих до митного оформлення на доставку вантажу від 31.10.2014 року № 31/10/1 (а.с. 48) зазначено експедиційні послуги - 3333,33 грн., проте, згідно рахунку-проформи від 20.10.2014 року, виданого ПП «Транс - Логистик», зазначено про вартість експедиційних послуг 4000,00 грн. (а.с. 49).
Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65, собівартості перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У п.29 підп.8 зазначено, що бо собівартості перевезень включаються також витрати, пов 'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експебиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).
Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нероздільної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (ч.4, ч.10 ст.58 МКУ та п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На підставі досліджених судом в ході розгляду справи документів суд доходить до висновку, що надані позивачем для митного оформлення документи (митна декларація від 31.10.2014 року №110100000/2014/230136 з додатками) містять розбіжності, та не підтверджують правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору.
Оскільки, позивач відмовився від надання до митного органу інших додаткових документів, товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання на підставі МД № 110100000/2014/230227 від 31.10.2014 року (а.с. 85-86).
Згідно з ч.1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до пункту другого частини шостої статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відносно визначення митної вартості товарів за методом 2-ґ (стаття 57 Митного кодексу України, за резервним методом), слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Неможливість застосування першого методу обумовлена ненаданням Позивачем затребуваних митницею додаткових документів, наявністю розбіжностей в наданих документах, ненаданням Позивачем обґрунтувань таких розбіжностей, а також неможливістю обрахування всіх складових митної вартості.
Посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.
Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст. ст. 62, 63 МКУ) повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів.
Тому під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.
Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.
Відповідно до ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Аналогічні норми містяться в ст. 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Приміткою до статті 7 пе6редбачено, що митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
Одним з прикладів обґрунтованої гнучкості є: ідентичні товари - вимога про те, що ідентичні товари повинні експортуватися в той самий час чи приблизно в той час, як і товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; ідентичні імпортні товари, вироблені в країні, іншій, ніж країна експорту товарів, що оцінюються, можуть бути основою для митного оцінювання; можуть використовуватися митні вартості ідентичних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 5 і 6.
За результатами контролю співставлення відповідно до ст. 337 МКУ встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,6938 EUR за кг., а рівень митної вартості, раніше визначеної митними органами, оформленою за МД №100250005/2014/125985 від 27.10.2014 р. становить 1,38 EUR за кг.
Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г - резервний метод визначення митної вартості. Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації щодо вартості оцінюваних товарів за МД від 27.10.2014 № 100250005/2014/125985 та становить 1,38 Євро/кг.
При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, посадовою особою митниці зазначено, про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу відповідно до МКУ. З урахуванням наявної у митному органі інформації про вартість аналогічних товарів.
Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.
Суд також зазначає, що до Дніпропетровської митниці Міндоходів надійшло звернення ТОВ «Будком - Форт» від 17.01.15 р. № 17-01 стосовно надання додаткових документів для перегляду прийнятого митницею рішення № 110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року.
Так, разом з листом від 17.01.2015 року № 17-01 позивачем було надано наступні документи:
- переклад сертифікату походження № 0212522 F (копія);
- висновок експерта ТПП № ГО -5021/1 від 03.11.2014 року (копія);
- рахунок-проформа б/н від 20.10.2014 року (копія);
- переклад рахунку-фактури № 011405668 від 22.10.2014 року (копія);
- звіти комісіонера № 10/1 від 31.10.2014 року та № 10/2 від 31.10.2014 року (копії);
- переклад митної декларації № 14ЕS0017411091876 0 від 24.10.2014 року;
- заява на перевезення вантажу б/н 20.10.2014 року;
- бухгалтерські платіжні документи ТОВ «Будком-форт»: заява про купівлю іноземної валюти № 28 від 13.11.2014 року, swift від 26.11.2014 року та платіжне доручення № 28 від 13.11.2014 року (копії);
- додаткова угода № 2 від 01.01.2014 року до договору № 643 від 01.04.2013 року (а.с. 87-88).
За результатами розгляду вищезазначених документів позивача повідомлено про залишення чинним рішення митного органу про коригування митної вартості (а.с. 92-95).
Суд зазначає, що наданими до митного органу документами так і не були усунені розбіжності, встановлені в оскаржуваному рішенні.
Так, за наданими до митного оформлення документами (зовнішньоекономічний контракт, додаткова угода до нього), ввезення товару здійснюється безпосередньо для ТОВ «Будком - Форт».
Посилання на ввезення оцінюваної партії товару на виконання наданого до митного оформлення внутрішнього договору комісії з ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (№1209? від 12.09.2014), наявного у гр. 44 ВМД, відсутні у документах, що стосуються заявленої зовнішньоекономічної операції.
Відповідно до п.п.4.4 зовнішньоекономічного контракту № 2828-CF/BF від 17.09.2014 року, вантажоотримувачем товару є ТОВ «БУДКОМ-ФОРТ».
Всі ризики переходять до Покупця (ТОВ «БУДКОМ-ФОРТ») відповідно до умов, передбачених «Інкотермс-2010» для умов поставки FCA ES VALENCIA Іспанія (п.п.4.5 зовнішньоекономічного контракту).
Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів «Інкотермс - 2010» за терміном FCA Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару.
У підтвердження вартості перевезення партії товару, ввезеної ТОВ «БУДКОМ-ФОРТ» за зовнішньоекономічним контрактом №2828-CF/BF від 17.09.2014 р. (специфікація №2), до митного оформлення декларантом надано договір перевезення №643 від 01.04.2013 р., укладений ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Клієнт) з ПП «Транс Логистик» (Виконавець).
За вказаним договором перевезення Виконавець зобов'язується за рахунок Клієнта (ТОВ «АТБ-Маркет») надати послуги з організації перевезення вантажу, а Клієнт зобов'язується оплатити належним чином надані послуги.
Відповідно до наданого декларантом внутрішнього договору комісії від 12.09.2014 р. № 1209/7, Комісіонер (ТОВ «Будком - Форт») зобов'язується за дорученням Комітента (ТОВ «АТБ - Маркет») за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі, договори перевезення (п.1.1).
Між тим, укладання договору перевезення іншим підприємством, ніж Покупцем не передбачено Міжнародними комерційними термінами «Інкотермс-2010» заявленими умовами поставки та зовнішньоекономічним контрактом №2825-CFBF від 17.09.2014 р.
До митного оформлення за листом ТОВ «Будком - Форт» від 17.01.2015 р. № 17-01 надана до митниці Заявка від 20.10.2014 р. на перевезення з Іспанії до України партії вантажу «хурма», відповідно до якої у графі «вартість перевезення експедитором» зазначено: стоимость, EUR/USD/грн. 74000 тис. за 1а/м (а.с. 47).
Крім того, згідно з п.3.1 договору від 01.04.2013 №643 між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ПП «Транс Логистик», вартість послуг експедитора розраховується як сума вартостей послуг третіх осіб, що залучаються для здійснення перевезення та експедиційної винагороди.
Відповідно до відміток на міжнародній транспортній накладній (CMR) перевезення оцінюваної партії товару здійснено перевізником ПП ТЕК «Західукртранс» м. Дрогобич.
Згідно документів, наданих декларантом у підтвердження транспортної складаної заявленої митної вартості, для організації перевезення оцінюваної партії товару ПП «Транс Логистик» укладено Договір перевезення № 02/04/2013 від 02.04.2013 р. з перевізником ПП ТЕК «Західукртранс».
Документи щодо вартості послуг третіх осіб за вказаним договором на перевезення, пов'язаним з договором № 643 від 01.04.2013 р. листом від 17.01.2015 р. № 17-01, до митного органу не надавались, що унеможливлю проведення розрахунку вартості послуг експедитора ПП «Транс Логистик» як суми вартостей послуг третіх осіб та документального підтвердження заявленої декларантом транспортної складової митної вартості товару.
Суд також зазначає, що відповідно до Висновку експерта Дніпропетровської торгово - промислової палати від 03.11.2014 р. № ГО-5021/1 підтверджено заявлену вартість одного кг хурми іспанського походження на умовах поставки FCA-VALENCIA, Іспанія, що не враховує транспортну складову митної вартості, яка є обов'язкової на заявлених умовах поставки (а.с. 28-29).
Крім того, відповідно до відомостей, що містяться у наданій до митного оформлення Заяві на страхування окремого перевезення вантажу № 13 від 27.10.2014 р., перевезення оцінюваної партії товару здійснюється перевізником «Транс - Сервіс - 1» (п. 4.12) автомобілем - державний реєстраційний номер НОМЕР_1// НОМЕР_2 (п. 4.13) на ділянках маршруту Ferrara, Italy - Ягодин та Ягодин - Дніпропетровськ (п. 4.11) (а.с. 58), що не відповідає відомостям товаротранспортних документів (CMR № 017798 від 22.10.2014 р.), рахунку - проформі від 20.10.2014 р. б/н, а також відомостям щодо маршруту перевезення та залучених до організації перевезення осіб, зазначених у документах, доданих декларантом, відомості про які міститься у гр. 44 МД № 110100000/2014/230227 від 31.10.2014 року.
Слід також зазначити, що відповідно до наданого листом від 17.01.2015 р. № 17-01 звіту комісіонера № 10/1 на товар вартістю 148399,20 грн. за митною декларацією № 110100000/2014/230227 від 31.10.2014 року нараховано ПДВ у розмірі 33789,48 грн., що не відповідає сумі податку (45305,00 грн.), сплаченої за вказаною митною декларацією з митної вартості, заявленої декларантом за ціною договору.
Виявлені суттєві розбіжності свідчать про те, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності).
Таким чином, наявність в товаросупровідних документах розбіжностей, не дає можливості достовірно обрахувати всі складові митної вартості заявленого до митного оформлення товару з урахуванням характеру продажу оцінюваного товару.
Відповідно до ст. 256 МКУ, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що картка відмови прийнята митницею відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом.
Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони можуть витребувати додаткові документи для перевірки правильності вказаної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву, що вона визначена вірно.
Отже, митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати лише належні документи, оскільки надання неналежних документів не може вважатись виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товару.
Оскільки Позивачем не надані документи, запитувані митницею, які у розумінні вимог Митного кодексу України є належними, а у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності заявленої митної вартості товару, Відповідач правомірно застосував шостий метод визначення митної вартості.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки, в ході розгляду справи відповідачем були надані докази правомірності прийняття оскаржуваних рішень, у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці Державної Фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева