Справа № 2-746/10
18 травня 2010 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі головуючого судді БОШКОВА М.І., при секретарі ІВАНЕНКО В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі Філії - Ізмаїльського відділення № 6708
до
ОСОБА_1
про
розірвання кредитного договору, стягнення суми заборгованості та зверненні стягцення на заставне майно
Встановив:
Представник позивача за довіреністю просить задовольнити позов в повному обсязі та пояснює, що відповідачі уклали з позивачем кредитний договір М» 1227-ДКФ від 07.05.2007 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримав у позивача за договором кредиту гроші в сумі 30000 доларів США., які мав погашати на протязі 10 років під 12,5 % річних, відповідно до розрахунку з погашення кредиту. На виконання зобов'зання по кредитному договору, відповідач ОСОБА_1 уклав іпотечний договір від 07.05.2007 року на належне йому майно, а саме квартиру № 10, яка знаходиться за адресою Одеська область, Кілійський район, м. Кілія вул. Кіченко, 58. Так як відповідач порушив умови кредитного договору, кредит та відсотки по кредиту не виплачує, позивач просить розірвати кредитний договір, стягнути з відповідача суму заборгованості по кредиту та відсотки в сумі 30650 доларів 30 центів США, що становить на час розгляду справи в суді 242932 грн. 32 коп., та звернути стягнення на заставлено майно.
Відповідач в судовому засіданні не спростовує пояснення представника позивача, та не заперечує проти задоволення лозову.
Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовими відносинами, а саме:
Як вказано в кредитному договору № 1227-ДКФ від 07.05.2007 року ВАТ «Державний Ощадний банк України»в особі керуючого Ізмаїльської Філії уклав з ОСОБА_1 кредитний договір на суму ЗРООО доларів США строком на 10 років з зобов'язанням ОСОБА_1 сплачувати процент в сумі 12,5 % річних в порядку та умовах, передбачених укладеним кредитним договором. Насамперед, як встановлено ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, змін^ або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони. Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК, що обумовлює обов'язкову форму укладеного кредитного договору, кредитний договір укладається у письмовій формі, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 1056^ ЦК розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Укладений сторонами двосторонній договір, виходячи з положень чинного зобов'язального законодавства, є валідним, тобто таким, що породжує дійсні правові наслідки, притаманні для такого типу договору для сторін, що його уклали, а тому, виходячи з таких висновків, обумовлені та узгоджені сторонами по кредитному договору права, обов'язки, умови виконання та відповідальності по такому
договору є дійсними і теж породжують такі ж валідні правові наслідки. Сторони, відповідно до ст. 627 ЦК домовилися щодо предмету договору, зобов'язання та погашення такого шляхом виконання зобов'язання, прав та обов'язків сторін, порядку виплати процентів за користування кредитом та відповідальносгі за невиконані зобов'язання. Зокрема, п. 4.2.1 договору кредитодавець має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по договору, а п. 4.3.1 та 4.3.2 договору позичальник зобов'язується виконувати взяті на себе зобов'язання за договором та повернути кредит в сумі 30000 доларів США. Гарантом забезпечення зобов'язання, як встановлено п. 2.1 договору, є права позичальника на нерухоме майно у вигляді квартири № 10, що розташована в Одеській області, Кілійський район, м. Кілія вул. Кіченко, 58, що стала предметом іпотеки, як мірою забезпечення кредитного зобов'язання. Відповідно до п.5 договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань сторони по кредитному договору несуть відповідальність в порядку та умовах укладеного договору та чинного цивільного законодавства України.
Сторони по укладеному кредитному договору, як захід та мета забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань, уклали договір іпотеки 07.05.2007 року, що був зареєс;7рований та посвідчений нотаріусом Кілійської райноткантори ОСОБА_2.
Як вказано в п. 2 сг. 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Законом, зокрема ст. З встановлено, що іпотека виникає на підставі укладеного договору, іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека підлягає державній реєстрації.
Предметом укладеного сторонами договору іпотеки є квартира № 10, що знаходиться в Одеської області, Кілійський район м. Кілія вул. Кіченко, 58 та належить на праві приватної власності іпотекодавцю - ОСОБА_1 на підставі відповідного договору дарування від 17.04.2007 року, про що свідчить відповідний витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 14270579, виданий органами Кілійського РБТІ та РОН, та підтверджується технічним паспортом, складеним КП «Кілійське РБТІ та РОН». Як вказано в п. 2.1 іпотечного договору від 07.05.2010 року іпотекодавець зберігає за собою право володіння, користування та розпорядження предметом іпотеки з урахуванням встановлених обмежень. Пунктом 6 договору встановлено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку не виконання на момент строку платежу зобов'язання іпотекодавцю. Реалізація предмету іпотеки, на який звернено стягнення, вирішуються у встановленому законодавством порядку. Суд вважає, що укладений іпотечний договір є валідним з огляду чинного цивільного законодавства, тому таким, що породжує валідні правові наслідки для сторін, що його уклали з огляду породжуваних правових наслідків, що притаманні для такого виду двостороннього договору.
Як було встановлено у судовому засіданні та підтвердженого сторонами по праві, що приймали участь по справі, позичальник за укладеним кредитним договором не виконав покладені на нього договором та законом зобов'язання щодо повернення сум кредиту та процентів по кредиту позикодавцеві, що є невиконанням взятих на себе кредитних зобов'язань. Згідно з ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших законодавчих актів. Статтею 527 ЦК встановлено - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 651 ЦК встановлено, що договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення умов договору. Так, боржник, не виконав покладені на нього зобов'язання в строк та при умовах, встановлені кредитним договором, як наслідок чого на момент розгляду справи склалася заборгованість за кредитом в сумі в сумі 30650 доларів 30 центів США, що становить на час розгляду справи в суді 242932 грн. 32 коп.. Як наслідок несплати позичальником кредитного зобов'язання та регламентацією ст. 625 ЦК України, яка вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, у суду є всі підстави задовольнити пред'явлений позивачем позов, розірвати укладений кредитний договір, стягнути з позичальника встановлену суму заборгованості за кредитним договором та звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки від 07.05.2007 року, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 у вигляді квартири № 10, яка знаходиться за адресою Одеська область, Кілійський район, м. Кілія вул. Кіченко, 58.
Вислухав пояснення сторін, вивчивши представлені докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню так як він заснований на законі, підтверджений належними доказами, не порушує права та інтереси інших осіб.
Керуючись ст. 10,11,209, 212, 214-215,218 ЦПК,553-555,1054-105б ЦК України, суд
Вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати кредитний договір № 1227-ДКФ від 07.05.2007 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії - Ізмаїльського відділення № 6708 та Черепаха'С.М..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії - Ізмаїльського відділення № 6708 суму заборгованості за кредитом в розмірі суми 30650 доларів ЗО центів США, що становить на час розгляду справи у суді 242932 грн. 32 коп., 1520 грн. за супроводження кредиту, та суму судових витрат в сумі 1730 грн..
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру № 10, яка знаходиться за адресою Одеська область, Кілійський район, м. Кілія вул. Кіченко, 58 та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом прилюдних торгів у межах процесу виконавчого провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційшй суд Одеської області шляхом подачі заяви на протязі 10 днів з дня оголошення рішення про його оска/Цення і наступної подачі, протягом 20 днів, апеляційної скарги.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3