"25" листопада 2015 р. справа 808/6796/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)
судді Ясенова Т.І. Головко О.В.
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу МВС України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2015 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до МВС України, ГУМВС України в Донецькій області, Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 13.10.2014 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними і скасувати накази МВС України №805 від 29.07.2014 та №1535о/с від 12.08.2014 в частині звільнення з органів внутрішніх справ;
- визнати протиправними і скасувати накази МВС України №1535о/с від 12.08.2014 та наказ ГУМВС України в Донецькій області №333о/с від 05.09.2014 в частині обчислення вислуги років;
- поновити на посаді оперуповноваженого карного розшуку Миколаївського відділення міліції Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області;
- стягнути з МВС України грошове забезпечення за час вимішеного прогулу (т1ас3,102).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2015 позов задоволений частково:
- визнані протиправними і скасовані накази МВС України №805 від 29.07.2014 та №1535о/с від 12.08.2014 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
- позивача поновлено на посаді оперуповноваженого карного розшуку Миколаївського відділення міліції Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області з 12.08.2014;
- зі Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь позивача стягнуто грошове забезпечення за час вимішеного прогулу.
В решті позовних вимог відмовлено (т1ас212).
В апеляційній скарзі МВС України просить постанову суду скасувати та повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують що під час захоплення представниками ДНР приміщення Слов'янського МВ з 12.04.2014 до 07.07.2014 окремі службові особи підтримували стосунки з незаконними збройними формуваннями та відсторонились від виконання покладених на них обов'язків. Зокрема позивач під час описуваних подій не виходив на службу. Так, ОСОБА_1 з 07.04.2014 по 19.04.2014 перебував в учбовій відпустці, а з 03.06.2014 по 12.06.2014 в черговій оплачуваній відпустці, крім того, надані документи про перебуванні на службі в червні-липні 2014 року. Разом з тим, не встановлено, де ОСОБА_1 перебував з 20.04.2014 по 31.05.2014 коли міськвідділ міліції був захоплений представниками ДНР. Опитана в ході проведення службового розслідування начальник сектору кадрового забезпечення Слов'янського МВ ОСОБА_3 надала копії рапортів начальників служб та комісійні акти про відсутність на службі без поважних причин ряду працівників, в тому числі ОСОБА_1 Під час окупації м.Слов'янська позивач не вживав дій на захист громадського порядку та державного устрою (т1ас229).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Пунктом 33 наказу Міністра внутрішніх справ України №805 від 29.07.2014, наказом Міністра внутрішніх справ України №1535о/с від 12.08.2014, оперуповноважений карного розшуку Миколаївського відділення міліції Слов'янського МВ ГУМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким штабом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
Зокрема в наказі Міністра внутрішніх справ України №805 від 29.07.2014 зазначено, що до МВС України продовжує надходити інформація про випадки безвідповідального ставлення окремих працівників головних управлінь МВС України в Донецькій і Луганській областях до виконання службових обов'язків, неналежного реагування на факти протиправного захоплення приміщень державних установ і органів внутрішніх справ. Ряд працівників свідомо стали на шлях зради інтересів служби, присяги, сприяння та співпраці з представниками незаконно створених воєнізованих формувань і злочинних угруповань, найманцями інших держав. Порушення положень Конституції, інших законів України та відомчих нормативно-правових актів допущено в тому числі оперуповноваженим карного розшуку Миколаївського відділення міліції Слов'янського МВ ОСОБА_4 (т1ас60-70).
Приводом для прийняття оскаржуваних наказів стали матеріали службового розслідування, проведеного в липні 2014 року, згідно висновку якого 12.04.2014 озброєними представниками ДНР захоплено приміщення Слов'янського МВ. Окремі працівники, в тому числі ОСОБА_1, не виходили на службу без поважних причин (т1ас178).
Виходячи з правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладений в ухвалі від 26.03.2013 у справі К/9991/44350/11, звільнення за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, є окремою підставою звільнення і не є видом дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Визначені статтями 16, 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України строки накладання та виконання дисциплінарних стягнень при звільнення за пунктом 66 за дискредитацію Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не застосовуються.
Відтак, дискредитація звання рядового і начальницького складу це скоєння вчинків, які не є дисциплінарним проступком, а є більш тяжким порушенням та які беззаперечно, однозначно і безумовно свідчать про нехтування працівником органів внутрішніх справ Конституції, законів України, присяги; особливих вимог моральності поведінки та відданості справі захисту громадян; обов'язку гідно нести високе звання працівника правоохоронного органу.
Звільнення за дискредитацію - це суворий вид покарання, а тому, виходячи з принципу індивідуалізації вини та відповідальності, мають бути конкретно визначені та чітко сформульовані дії або бездіяльність що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Іншими словами, має бути визначена та детально встановлена об'єктивна сторона правопорушення: особа, час, місце, обставини скоєння, наслідки та причинний зв'язок; а також докази на підтвердження скоєного вчинку.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як правильно вказав окружний суд, ніяких доказів вчинення позивачем дій або бездіяльності, що дискредитують звання рядового і начальницького складу відповідачами не представлено.
Єдине на що посилаються представники суб'єкта владних повноважень, це висновки службового розслідування. Однак ані оригіналів, ані копій матеріалів службового розслідування не надано, зокрема копій рапортів начальників служб та комісійні акти про відсутність на службі. Під час розгляду справи суд намагався такі матеріали отримати (т1ас35,52,95,101,125,т2ас32,33).
З урахуванням доказів, які є в матеріалах справи, окружний суд дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 дій або бездіяльності, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Окружний суд правильно звернув увагу, що в оскаржуваних наказах не зазначені конкретні дні відсутності позивача на службі.
Водночас, згідно довідок Слов'янського МВ, позивач отримував грошове забезпечення з лютого по липень 2014 року (т1ас135-136,201-202); вирішував матеріали за повідомленнями громадян про скоєння злочинів (т1ас140-166). За час перебування в учбовій відпустці успішно здав іспити в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та отримав диплом юриста-бакалавра (т1ас139).
Колегія суддів також враховує виключно позитивну характеристику позивача (т1ас13) та відсутність дисциплінарних стягнень (т1ас17).
В частині відмови в позові постанова позивачем не оскаржена.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись пунктом 1 статті 198 КАС України, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко