копія
13 листопада 2015 р. Справа № 804/13288/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕМЗ" про стягнення заборгованості, -
31 серпня 2015 року Лівобережний районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕМЗ», в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕМЗ» за даними розрахункової відомості (код ЄДРПОУ 31929927, юридична адреса: 49051 Самарський район, вул. Курсантська, 3) суму боргу 92,05 (дев'яносто дві гривні 05 копійок).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕМЗ» зареєстроване 14.05.2002 р. в Центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації 14.05.2002 р. залишок заборгованості на кінець звітного періоду за ТОВ «ВЕМЗ» складає 92,05 грн.
Станом на 27.08.2015 рік заборгованість не погашена.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2015 року справу призначено до судового розгляду на 11 годину 00 хвилин 13 листопада 2015 року.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.
Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначив про повну сплату заборгованості, а також просив розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
Лівобережний районний центр зайнятості м. Дніпропетровська - позивач є правонаступником Індустріального районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, Амур-Нижньодніпровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, Самарського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська та діє на підставі Положення про Лівобережний районний центр зайнятості м. Дніпропетровська.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕМЗ» зареєстроване 14.05.2002 р. в Центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації 14.05.2002 р. залишок заборгованості на кінець звітного періоду за ТОВ «ВЕМЗ» становить 92,05 грн.
Однак, як вбачається з копії платіжного доручення заборгованість відповідачем сплачена у повному обсязі.
Розмір страхових внесків на випадок безробіття встановлено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III, 02.03.2000, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1533-III страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:
надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;
цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;
солідарності та субсидування;
обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;
паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;
законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.
Згідно ст. 8 Закону №1533 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Згідно п. п. 2 п. 2 ст. 35 Закону №1533 роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Підпунктом 7.1 пункту 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р. (зі змінами), у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум фінансових санкцій, нарахованих та /або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, територіальні органи Державної служби зайнятості мають право перевіряти правильність нарахування, своєчасність і повноту перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
У зв'язку з тим, що відповідач сплатив суму заборгованості, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 13 листопада 2015 року Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник