"18" листопада 2015 р.
справа № 804/6021/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Торгбудова"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі № 804/6021/14
за позовом Приватного підприємства "Торгбудова"
до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У квітні 2014 р. позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо:
- визнання недійсними правочинів, укладених ПП "Торгбудова" з контрагентами, зазначеними в акті від 07.04.2014 року №1205/52/04-03/34594703;
- встановлення заниження податкових зобов'язань ПП "Торгбудова" у декларації з ПДВ за грудень 2013 року в акті перевірки від 07.04.2014 року №1205/52/04-03/34594703;
- внесення у програмне забезпечення - АІС "Податковий блок" змін даних показників податкової звітності та відомостей про недійсність правочинів ПП "Торгбудова" на підставі Акту від 07.04.2014 року №1205/52/04-03/34594703;
- корегування показників податкової звітності ПП "Торгбудова" та внесення змін до Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", на підставі Акту від 07.04.2014 року №1205/52/04-03/34594703;
2) зобов'язати відповідача :
- поновити дані показників податкової звітності позивача та Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відносно позивача, які мались в них до внесення змін на підставі Акту від 07.04.2014 року №1205/52/04-03/34594703;
- поновити дані показників податкової звітності позивача в АІС "Податковий блок", які мались в них до внесення змін на підставі Акту від 07.04.2014 року №1205/52/04-03/34594703.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що відповідачем не було вчинено дій та прийнято рішень, що мають правові наслідки для позивача; позивач не довів
правомірність своїх вимог.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення без дослідження витягів з автоматизованої інформаційної системи податкового органу "Податковий блок" та пояснень спеціалістів з даного питання, які могла надати тільки Дніпродзержинська ОДПІ. Судом не враховано, що відповідно до ст.74 ПК України законодавець наділив центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, дискреційними повноваженнями стосовно визначення порядку обліку за станом виконання суб'єктами права податкового обов'язку. При цьому, такий порядок не повинен суперечити положенням ПК України. З положень ПК України вбачається, що передбачений у ст.ст.37 і 38 ПК України податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 ПК України і поданій до контролюючого органу в порядку ст.49 ПК України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 ПК України податковому повідомленні-рішенні. Складені контролюючим органом згідно з п.73.5 ст.73 ПК України довідка зустрічної звірки чи відповідно до ст.86 ПК України акт документальної перевірки не віднесені законодавцем до кола обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.
При вирішенні питання щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивачу суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено факту коригування показників ПП "Торгбудова" з ПДВ за грудень 2013р. Однак, права отримання платником податків відомостей з автоматизованої інформаційної системи податкового органу п. 17.1.1. ПК України не передбачає. Водночас, до суду першої інстанції була надана копія адвокатського запиту №66 від 15.04.2014р., яким адвокат, представник ПП "Торгбудова" просив надати інформацію, зокрема, про те чи вносились на підставі акту від 07.04.2014р. за №1205/52/04-03/34594703 зміни до комп'ютерних АІС "Податковий блок". Податковий орган у наданні вказаної інформації відмовив листом від 22.04.2014р. за вих. №9179/04-03-10-36. Прохання позивача про витребування у відповідача відомостей щодо корегування звітних даних платника податків в інформаційних базах за актом перевірки суд першої інстанції проігнорував.
Також позивач зазначив, що судом першої інстанції не були прийняті до уваги надані докази того, що на підставі акту перевірки ПП "Торгбудова" а також, інформації АІС "Податковий блок" були зроблені висновки про наявність порушень у контрагента позивача - ТОВ "Гольфстрим" в акті від 09.04.2014р. №1238/53/04-03-22-05/31980145.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову в частині, а саме:
- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення у програмне забезпечення - АІС "Податковий блок" змін даних показників податкової звітності та відомостей про недійсність правочинів ПП "Торгбудова" на підставі акту від 07.04.2014р. №1205/52/04-03/34594703;
- зобов'язати відповідача відновити дані показників звітності ПП "Торгбудова" в АІС "Податковий блок", які були до внесення змін на підставі акту від 07.04.2014р. №1205/52/04-03/34594703.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу від 27.03.2014p. №325 та відповідно до п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2, п.79.3 ст.79 ПК України відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ "Гольфстрим", їх здійснення та повноти відображення в обліку за грудень 2013 р., за результатами якої складено акт від 07.04.2014 р. №1205/52/04-03/34594703.
Відповідно до акту від 07.04.2014р. № 1205/52/04-03/34594703 перевіркою було встановлено:
- порушення позивачем п.185.1 ст.185, ст.192 ПК України, внаслідок чого було занижено податкові зобов'язання у декларації з ПДВ за грудень 2013 р. у сумі 121 882, 49 грн.;
- відсутність у позивача об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за грудень 2013 p., які підпадають під визначення ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 ПК України;
- позивачем не підтверджено реальність проведення господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за грудень 2013 p..
За результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилося.
Судом першої інстанції встановлено, що в територіальних органах Міндоходів збереження зібраної податкової інформації та її опрацювання здійснюється за допомогою Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" (далі - ІС "Податковий блок"), яка введена в експлуатацію з 01.01.2013 року наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1197.
Експлуатація ІС "Податковий блок" здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків (далі - Тимчасовий регламент). ІС "Податковий блок" містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: "Реєстрація платників податків", "Обробка податкової звітності та платежів", "Облік платежів", "Податковий аудит", а також "Скарга" та "Суди". Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі - ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - "Аналітична система", за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.
Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватись, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС "Податковий блок".
Таким чином, в ІС "Податковий блок" спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.
Інформація з ІС "Податковий блок" використовується територіальними органами Міндоходів в тому числі під час проведення перевірок та звірок.
Контролюючі органи не змінюють/не коригують даних податкової звітності платників податків. Такі дані містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків.
При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.
Також, суд першої інстанції зазначив, що необхідності у витребуванні у податкового органу зворотного боку облікової картки ПП "Торгбудова" з податку на додану вартість за грудень 2013 р. не має, оскільки останній не заперечує, що відповідачем не зроблено зміни його майнового стану.
За висновком суду першої інстанції, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що:
- висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків та не породжують правових наслідків для платника податків;
- акт перевірки та викладені у ньому податковим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин;
- акт перевірки фактично є документом, що фіксує процес та результат перевірки платників податків, та контролюючий орган в електронному вигляді фіксує факт та результати такої перевірки;
- відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є коригуванням податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків;
- позивачем не доведено, а судом не встановлено факту коригування показників податкової звітності.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині, що оскаржується позивачем, виходячи з наступного.
Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способами здійснення такого контролю є:
- ведення обліку платників податків;
- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів;
- перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (ст.62 ПК України).
Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:
- від платників податків та податкових агентів, зокрема, інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій;
- від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема, інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності; про експортні та імпортні операції платників податків;
- від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;
- від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;
- за результатами податкового контролю;
- інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.
У п. 74.1 ст. 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пп.14.1.171 п.14.1. ст.14 ПК України, ч.1 ст.16 Закону України "Про інформацію").
Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Дана норма містить презумпцію відсутності документів за умови їх ненадання платником податків контролюючому органу і використовується як підстава для невизнання під час проведення перевірок достовірності наданої платником податків інформації.
Відповідно до п.66.1 ст.66 ПК України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:
- інформація органів державної реєстрації (п.п.66.1.1);
- інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків (п.п.66.1.2);
- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків (п.п.66.1.3);
- інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків (п.п.66.1.4);
- рішення суду, що набрало законної сили (п.п.66.1.5);
- дані перевірок платників податків (п.п.66.1.2).
Дана норма містить перелік організаційних підстав, для внесення змін до облікових даних платників податків, але крім організаційних підстав, для вчинення дій щодо внесення змін до облікових даних платників податків необхідні верифікаційні підстави, тобто підстави, які усувають сумніви у достовірності наведеної інформації. Особливо це стосується даних перевірок платників податків (пп.66.1.6), оскільки в інших випадках достовірність інформації забезпечується самим джерелом інформації.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Зі змісту наведених норм випливає, що акти, які складаються за результатами перевірок, обов'язково містять інформацію про виявлені порушення. У разі, якщо виявлені порушення стосуються даних, відображених у податковій звітності платника податків і які є предметом автоматизованого обліку у відповідних інформаційних системах, який у свою чергу здійснюється в рамках інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, за результатами перевірки мають бути внесені відповідні зміни до облікових даних. Це обумовлено необхідністю забезпечення вимог до достовірності інформації, на підставі якої органи доходів і зборів здійснюють свою діяльність.
Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України).
Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Оскільки законом платнику податків надано право подати заперечення на акт перевірки, до моменту розгляду цього заперечення і прийняття відповідного рішення не можна зробити висновок про достовірність інформації, викладеної в акті. Відтак, до моменту прийняття рішення керівником контролюючого органу стосовно поданого заперечення, зміни до інформаційних систем та баз даних на підставі заперечуваного акту вноситись не можуть.
Відповідно до ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Оскільки законом передбачено можливість оскарження податкового повідомлення-рішення, а також дій чи бездіяльності посадових осіб контролюючого органу, то висновок про достовірність інформації, викладеної в акті перевірки, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, не є можливим зробити за умови реалізації права платника податків на таке оскарження та до отримання відповідного рішення суду за результатами такого оскарження.
Цей висновок підтверджується положеннями ст.60 ПК України, якою визнано можливість відкликання податкового повідомлення-рішення. Відповідно до цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п.60.1.4. п.60.1);
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п.60.1.5 п.60.1).
- у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п.60.4.)
- у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п.60.5).
З наведених положень ПК України вбачається, що:
- підстави для внесення змін до інформаційних систем чи баз даних, що стосуються податкової звітності платника податків у зв'язку із проведенням перевірок виникають тільки після винесення на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення з урахуванням наслідків реалізації права платника податків на заперечення акту та оскарження податкового повідомлення-рішення, а також оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб контролюючого органу;
- якщо платник податків оскаржив у встановленому порядку дії чи бездіяльність посадових осіб контролюючого органу або податкове повідомлення-рішення до суду, то зміни до податкової звітності платника податків у відповідній інформаційній системі можуть бути внесені лише після отримання відповідного рішення суду та набрання ним законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки на підставі акту від 07.04.2014р. № 1205/52/04-03/34594703 податкове повідомлення-рішення не приймалось.
Позивачем по справі вживались заходи щодо встановлення обставин, що свідчать про внесення відповідачем змін до ІС "Податковий блок" на підставі акту від 07.04.2014р. №1205/52/04-03/34594703, а саме відповідачу направлявся адвокатський запит від 15.04.2014 №66.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України "Про інформацію", правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Відповідно до ч.1 Закону України "Про інформацію", основними принципами інформаційних відносин, зокрема, є:
- відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;
- достовірність і повнота інформації;
- правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;
Згідно п.п.9. п.17.1. ст.17 ПК України, платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
Отже, конфіденційна інформація про юридичну особу - платника податків може бути надана лише за її згодою.
За своїм змістом запитувана адвокатом інформація щодо позивача є конфіденційною інформацію щодо юридичної особи. Згода на отримання цієї інформації адвокатом була надана позивачем, про що було зазначено безпосередньо у запиті від 15.04.2014р. №66.
Проте, листом від 22.04.2014 року адвокату було відмовлено у наданні відповіді на запит від 15.04.2014 №66 у зв'язку з тим, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом - конфіденційною інформацією про юридичну особу, яка поширюється лише за згодою цієї особи.
Також в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на акт перевірки контрагента ТОВ "Гольфстрим" від 09.04.2014 р. № 1238/53/04-03-22-05/31980145, відповідно до якого податковим органом були використані дані ІС "Податковий блок" та акт перевірки позивача від 07.04.2014 р. №1205/52/04-03/34594703, на підставі яких відповідач дійшов висновку про заниження контрагентом ТОВ "Гольфстрим" податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 141 399 грн.
Також позивачем в позові було заявлено клопотання про витребування у відповідача роздруківки (витягу) з інформаційних систем за грудень 2013 року та інформації щодо внесених до них змін на підставі акту від 07.04.2014 р. №1205/52/04-03/34594703.
Судом першої інстанції зазначені докази не були витребувані та досліджені.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що ним вживались всі залежні від нього заходи щодо надання доказів неправомірності дій відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).
На пропозицію суду, викладену в листі від 01.10.2015 року, надати докази відповідачу докази надати витяг (роздруківку) з інформаційних систем щодо позивача за грудень 2013 року та інформації щодо внесення змін до цих систем на підставі акту 07.04.2014р. №1205/52/04-03/34594703 відповідач будь-якої відповіді не надіслав. Проти задоволення апеляційної скарги позивача відповідач також не заперечував.
Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до ІС "Податковий блок" змін даних показників податкової звітності позивача на підставі акту від 07.04.2014р. №1205/52/04-03/34594703 та зобов'язання відповідача відновити дані показників податкової звітності позивача в ІС "Податковий блок" відповідно до декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, які були до внесення змін до ІС "Податковий блок" на підставі акту від 07.04.2014р. №1205/52/04-03/34594703. В іншій частині позову слід відмовити.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгбудова" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі № 804/6021/14 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення в ІС "Податковий блок" змін даних показників податкової звітності Приватного підприємства "Торгбудова" на підставі акту від 07.04.2014р. №1205/52/04-03/34594703.
Зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити дані показників податкової звітності Приватного підприємства "Торгбудова" в ІС "Податковий блок" відповідно до декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, які були до внесення змін до ІС "Податковий блок" на підставі акту від 07.04.2014р. №1205/52/04-03/34594703.
В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун