про залишення позовної заяви без руху
04 січня 2016 року справа № 823/5482/15
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про стягнення недоплаченої частини грошової допомоги при звільненні,
встановив:
31.12.2015 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі-відповідач), у якій просить:
- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 57) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 20708 грн. 97 коп. недоплаченої частини грошової допомоги при звільненні.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України при поданні позовної заяви особа повинна сплатити судовий збір та надати документ про його сплату, або надати документи, які звільняють позивача від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674 передбачено що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно із ст. 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати: основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців); додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій); інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).
Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 передбачено, зокрема, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до п. 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці належать суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
З аналізу зазначених норм суддя дійшов висновку, що грошова допомога при звільненні не є заробітною платою та не відноситься до структури заробітної плати, а є матеріальною компенсацією, яку гарантовано працівнику ст. 44 Кодексу законів про працю України у разі його звільнення у зв'язку, із скороченням. Враховуючи, що інших доказів належності позивача до осіб, що мають пільги із сплати судового збору визначені ст. 5 Закону № 3674, то за подання даної позовної заяви про стягнення недоплаченої частини грошової допомоги при звільненні позивачеві необхідно сплатити судовий збір.
Із змісту позовних вимог вбачається, що даний позов містить вимогу майнового характеру.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 визначено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 800-ІIІ від 28.12.2014 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп.
Окрім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з ч. 4 і ч. 5 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 4 ст. 105 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про:
- скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
- стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
- примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 20708 грн. 97 коп. недоплаченої частини грошової допомоги при звільненні, цим самим заявляє позовні вимоги не передбачені вказаною нормою.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до ч. 4 ст. 105 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Разом з тим, позовні вимоги мають бути максимально конкретизовані та обґрунтовані, а отже містити який саме спір просить вирішити позивач, у який, на його думку, спосіб належить захистити його права та які саме.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, що має наслідком на підставі ч. 1 ст. 108 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 106, 108 КАС України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про стягнення недоплаченої частини грошової допомоги при звільненні залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 03 лютого 2016 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.А. Рідзель