м. Миколаїв
24 грудня 2015 року Справа № 814/4203/15
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод",
пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051
до
Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017
про
визнання протиправним та скасування рішення від 16.10.2015р. №504010000/2015/000005/1,
Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення від 16.10.2015 року № 504010000/2015/000005/1, визнання нечинною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2015/00069 від 16.10.2015 року.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що митний орган не навів обґрунтованих доводів, що декларантом заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, висновок щодо ненадання в повному обсязі витребуваних документів не відповідає дійсності. Позивач надав всі документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст.53 МК України та додаткові документи, які були у позивача в наявності.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить відмовити у задоволенні позову, з підстав, зазначених у запереченнях.
Позивач надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач надав заяву про проведення засідання без представника відповідача, в зв'язку із великою навантаженістю та заперечував проти позову . На підставі ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянув матеріали справи, суд дійшов висновку:
01.04.2013 року між позивачем та ВАТ “Єдіная торговая компанія” РФ було укладено зовнішньоекономічний контракт № RF/RD/79-13/11-M, в межах якого з урахуванням Додатку №29 (Специфікації №29) від 21.09.2015 року, ВАТ “Єдіная торговая компанія” зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в обсязі 7 500 т. за ціною 260,67 доларів США за тонну на загальну суму 1 955025 доларів США.
З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 13.10.2015 року була подано електронна митна декларація № 504010000/2015/002437 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту. Для підтвердження митної вартості товару були надані : контракт від 01.04.2013 року, специфікація № 29 від 21.09.2015, інвойс № V-211 від 02.10.2015 року, накладну від 03.10.2015, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікат походження товару від 02.10.2015, паспорта якості.
В повідомленні від 13.10.2015 року митний орган зазначив про необхідність надання додаткових документів:1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за оцінюваний товар, щодо формування ціни товару з обґрунтуванням знижки ціни товару на 39,33 дол. США, 2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару, 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
Листом від 15.10.2015 року, на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: 1) біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за останні 4 тижня, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації № 29, від 21.08.2015, 28.08.2015,04.09.2015, 11.09.2015, 18.09.2015. Також повідомив: що оплата товару буде здійснена після його митного оформлення відповідно до умов договору. Додатково повідомив, що товар сода каустична не страхувався, що інших договорів із третіми особами, пов'язаних з контрактом про поставку товару, не укладалось, тому що позивач є кінцевим споживачем продукції.
Таким чином, позивач надав усі наявні у нього документи.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.10.2015 року № 504010000/2015/000005/1 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для визначення митної вартості за ціною договору. Основою для митної вартості є вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продані в Україну і час експорту яких максимально наближений до митного оформлення оцінюваних товарів за рівнем 590 дол. США за тонну ( МД № 508050000/2015/041176 від 01.10.2015)
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 504010000/2015/00069 від 16.10.2015 року позивачу повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.
Згідно зі ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 53 МК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно з п.2 ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та додаткові документи, які у нього були в наявності.
Але відповідач у своєму рішенні про коригування митної вартості товару зазначив, що позивачем не надано документального обґрунтування зниження ціни, страхування. Обґрунтовуючи свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості, митниця послалася на те, що позивач не надав більшості запитуваних документів, позивачем не підтверджено заявлену митну вартість товару, а тому митниця не мала підстав здійснити митне оформлення товару за першим методом. Відповідач наполягав на тому, що позивач не обґрунтував формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 39,33 дол. США відповідно до п.2.3 контракту від 01.04.2013 року, що складає 260,67 дол. США за тонну.
Сторони контракту ТОВ «МГЗ» та ВАТ «ЄТК» у п.2.3 контракту домовились, що ціна товару за 1 тонну буде визначатись за формулою: FOB MED Low минус 40 дол. США, де FOB MED Low середня котировка FOB MED Low, що публікується агентством ICIS за попередні періоди відвантаження два місці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця.
Відповідно до ст.ст. 189,190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Згідно зі ст.11 Закону України « Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Таким чином суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору, за виключенням цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язки сторін зовнішньоекономічного контракту зазначати у договорі відомості про знижку та обґрунтовувати їх розмір. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах.
Позивач надав митниці всі документи, що містять митну вартість товару: контракт від 01.04.2013 року, специфікація №29 від 21.09.2015, інвойс від 02.10.2015 року .Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознаки підробки, містять всі відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В митній декларації в рядках 22,42 зазначена ціна товару в дол. США - 82840, а в рядку 41 одиниці виміру : 317798 кг. Якщо поділити ціну на вартість виходить 0,26067 дол. США за 1 кг, що складає 260,67 дол. США за 1 тонну.
Митниця прийняла рішення, в якому скоригувала ціну товару за другорядним методом: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а саме на підставі декларації МД № 508050000/2015/041176 від 01.10.2015, але який товар ввозився, на яких умовах, ким та кому відповідач не зазначив.
Відповідно до ст.60 МК України застосування цього методу можливо у разі подібних (аналогічних) товарів і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним.
Тому метод визначення митної вартості за ціною контракту є правильним, а рішення митниці від 16.10.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню, картку відмови від 16.10.2015 також належить визнати нечинною та скасувати.
Судовий збір відповідно до ст.94 КАС України необхідно присудити позивачу.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України від 16.10.2015р. № 504010000/2015/000005/1.
Визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2015/00069 від 16.10.2015р.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" судовий збір в сумі 8366, 38 грн. (вісім тисяч триста шістдесят шість гривень 38 коп.), сплачений платіжним дорученням № 05758 від 20.11.2015, судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.), сплачений платіжним дорученням № 03825 від 10.08.2015, та судовий збір в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень), сплачений платіжним дорученням № 06246 від 14.12.2015 за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, м. Миколаїв.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Гордієнко