про залишення позовної заяви без руху
05 січня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/15/16
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Кузьменко Н.А., розглянувши позовну заяву керівника Херсонської місцевої прокуратури до Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ангал» про анулювання дії паспорту прив'язки тимчасової споруди, -
встановив:
04 січня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Херсонської місцевої прокуратури до Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ангал» з позовними вимогами про анулювання дії паспорту прив'язки тимчасової споруди, а саме:
- анулювати дію паспорту прив'язки тимчасової споруди-кіоску з відкритим майданчиком по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0306 га та вартістю 739880,46 грн. виданого Управлінням містобудування та архітектури Херсонської міської ради 09.04.2014 року фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 за реєстраційним №114-1468-22.
Суддя, вивчивши матеріали адміністративного позову, вважає, що його необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.87 КАС України).
Згідно з преамбулою до Закону України «Про судовий збір» цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст.1 Закону України «Про судовий збір»).
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (абз.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір»).
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою належить сплатити судовий збір за ставкою 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2015 року (адміністративний позов направлено через відділення поштового зв'язку 30 грудня 2015 року) розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.
Позивач просить суд анулювати дію паспорту прив'язки тимчасової споруди-кіоску з відкритим майданчиком по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0306 га та вартістю 739880,46 грн. виданого Управлінням містобудування та архітектури Херсонської міської ради 09.04.2014 року фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 за реєстраційним №114-1468-22.
З огляду на викладене вбачається, що позовна заява має немайновий характер спору, однак сума судового збору за немайнову вимогу не сплачена.
Позивач пунктом 1 адміністративного позову просить суд звільнити його від сплати судового збору, яке судом відхиляється з таких підстав.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач серед іншого,зазначив, що прокуратура позбавлена можливості здійснення оплати судового збору при реалізації представницьких функцій не внаслідок обмеженого (не повного) фінансування, а внаслідок того, що на час визначення бюджетних асигнувань на 2015 рік зобов'язання по фінансуванню оплати судового збору прокуратурою не могли розглядатись взагалі. Вказує на невідповідність прийнятої Верховною Радою України редакції Закон України «Про судовий збір», який з 01.09.2015 діє у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справляння судового збору" вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України.
Крім того, посилаючись норми Конституції України позивач стверджує, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності.
З урахуванням наведеного, позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 87 КАС України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір», який з 01.09.2015 діє у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справляння судового збору".
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічні норми містяться і у частині 1 статті 88 КАС України.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон України «Про судовий збір», ні КАС України не передбачають.
Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність асигнувань для сплати судового збору.
Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Фінансування прокуратури за рахунок коштів Державного бюджету України, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення функцій передбачених Законом України «Про прокуратуру»).
Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частиною 1 статті 88 КАС України, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
З приводу доводів позивача щодо обмеження його доступу до суду, суддя зазначає наступне.
Так, 22.05.2015 Верховною Радою України прийнятий Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484-VIII).
Набрання чинності вищевказаного закону відтерміновано до 01.09.2015, що визначено пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону.
Разом з цим, пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №484-VІІІ Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, проект Закону № 484-VIII внесений на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.
Реалізуючи право законодавчої ініціативи, Кабінет Міністрів України, крім іншого, обґрунтовував необхідність прийняття цього законопроекту тим, що внаслідок численних змін до Закону України "Про судовий збір" коло осіб, звільнених від сплати судового збору, є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет.
Метою законопроекту було запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.
Законопроектом передбачалося виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, що, за висновком суб'єкта законодавчої ініціативи, мало дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливило зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.
З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про обмеження його права на доступ до суду, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування.
Зменшення розміру, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є правом суду, тобто, в даному випадку, суд на свій розсуд та з урахуванням обставин справи має право, як відстрочити сплату судового збору, так і відмовити позивачу в задоволенні такого клопотання.
Суддя не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому позивачу слід сплатити судовий збір в належному розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ч.3 ст. 106, ч.1 ст. 108, ст. 160, ст. 165, КАС України, суддя, -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 січня 2016 р., а саме, надати докази сплати судового збору та роз'яснити, що у разі не виконання вимог суду щодо усунення недоліків, у визначений судом термін, позовну заяву разом з додатками буде повернуто позивачу відповідно до п.1 ч.3 ст. 108 КАС України.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 821/15/16 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кузьменко Н.А.